Різниченко Семен Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Федорович Різниченко
Народження 1911(1911)
Новоукраїнський район, Україна
Смерть 7 грудня 1944(1944-12-07)
Угорщина
Поховання Центральний цвинтар Кишинева
Країна Російська імперія
 УНР
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1933—1937, 1939—1944
Звання  Підполковник
Формування 59-а гвардійська стрілецька дивізія
Командування 176-й гвардійський стрілецький полк
Війни / битви Битва на озері Хасан
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Кутузова III ступеня Орден Червоної Зірки

Семе́н Фе́дорович Різниче́нко (нар. 1911(1911) — пом. 7 грудня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 176-го гвардійського стрілецького полку 59-ї гвардійської стрілецької дивізії (46-а армія), гвардії підполковник. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1911 року в селі Новомиколаївці, нині Новоукраїнського району Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. Навчався в рідному селі та в школі ФЗН у Дніпропетровську. Працював на заводі.

До лав РСЧА призваний 1933 року. Закінчив військове піхотне училище. Брав участь у боях біля озера Хасан. Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року. Старший політрук С. Ф. Різниченко обіймав посади воєнкома 28-го батальйону охорони штабу 18-ї армії Південного фронту, воєнкома 182-го армійського запасного стрілецького полку тієї ж армії. Брав безпосередню участь в оборонних боях на півдні України, неодноразово потрапляв у оточення, але завжди виходив з нього. 5 вересня 1941 року отримав поранення. У 1943 році закінчив КУКС «Постріл».

З 1943 року майор С. Ф. Різниченко — заступник командира зі стройової частини 911-го стрілецького полку 244-ї стрілецької дивізії 12-ї армії на Південно-Західному фронті.

З 1944 року — командир 176-го гвардійського стрілецького полку 59-ї гвардійської стрілецької дивізії на 4-у, 3-у та 2-у Українських фронтах.

Особливо гвардії підполковник С. Ф. Різниченко відзначився під час боїв на території Угорщини. В ніч на 5 грудня 1944 року полк під його командуванням успішно форсував річку Дунай і з ходу захопив плацдарм на правому березі. В ніч з 6 на 7 грудня в боях по розширенню плацдарму особисто підняв полк у атаку, просунувшись вперед на 12 кілометрів. Вранці 7 грудня раптовою атакою бійці полку захопили населений пункт Барачка, чим перетнули залізничний і шосейний шляхи з Будапешту на Секешфегервар. Протягом доби відбито кілька ворожих контратак при підтримці танків і артилерії супротивника. Під час бою був смертельно поранений осколками ворожого снаряду.[1]

Похований на меморіальному цвинтарі в Кишиневі (Молдова).

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії підполковнику Різниченку Семену Федоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Був нагороджений орденами Леніна (24.03.1945), Червоного Прапора (31.08.1944), Кутузова 3-го ступеня (16.10.1943), Червоної Зірки (11.07.1942) і медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 271—272.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Представлення до звання Героя Радянського Союзу. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 2 березня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]