Річка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рі́чка, Ріка́ — природний водний потік, який витікає з джерел чи з озера, болота (рідше), має сформоване річище і тече під дією сили тяжіння; живиться поверхневими й підземними водами, з атмосферних опадів у басейні; розрізняють ріки сталі й сезонні, гірські та рівнинні.
Зміст |
[ред.] Загальні відомості
Річка характеризується довжиною, широтою, площею басейну, глибиною, падінням, ухилом, витратами води і наносів, хімічним складом.
В кожній річці розрізняють місце її зародження — витік і місце (ділянка) впадання в море, озеро або злиття з іншою річкою — гирло. Естуарій — це вид гирла річки, де річка не утворює дельту, не відкладає формуючого матеріалу. Губки — це один із видів Естуарію.
Річки, що безпосередньо впадають в океани, моря, озера або що втрачаються в пісках і болотах, називаються головними; що впадають в головні річки — притоками.
Головна річка зі всіма її притоками утворює річкову систему, яка характеризується густиною річкової мережі.Можна також сказати про Меандри- петлі річок,звивини річки.
Поверхня суші, з якою річкова система збирає свої води, називається водозбором, або водозбірною площею. Водозбірна площа разом з верхніми шарами земної кори, що включає дану річкову систему і відокремлена від інших річкових систем вододілами, називається річковим басейном.
Річки зазвичай течуть у витягнутих знижених формах рельєфу — долинах, найбільш знижена частина яких називається руслом, а частина дна долини, що заливається високими річковими водами, — заплавою, або заплавною терасою.
У руслах чергуються глибші місця — плеса і мілководі ділянки — перекати. Лінія найбільших глибин русла утворює фарватер, а лінія найбільших швидкостей течії називається стрижнем.
Різниця висот між витоком і гирлом річки називається падінням річки; відношення падіння річки (або окремих її ділянок) до їхньої довжини називається ухилом річки (ділянки) і подається у відсотках (%) або в промілле (‰). Кольдера — це западина в місті витоку, в суходолі.
Залежно від рельєфу місцевості, в межах якої течуть річки, вони поділяються на гірські і рівнинні. На багатьох річках чергуються ділянки гірського і рівнинного характеру. Гірські річки, як правило, відрізняються великими ухилами, бурхливою течією, течуть у вузьких долинах; переважають процеси розмиву. Для рівнинних річок характерна наявність звивин русла, або меандрів, що утворюються в результаті руслових процесів. На рівнинних річках чергуються ділянки розмиву русла і акумуляції наносів, в результаті яких утворюються осередки і перекати, а в гирлах — дельти. Іноді відгалужені від річки рукави зливаються з іншою річкою. За розміром басейну річки поділяються на великі(понад 50 тис км квадратних), середні(2-50 тис км квадратних), малі(менше 2 тис км квадратних). За способом живлення річки поділяють на снігові, дощові, річки підземного живлення, льодовикові; застійкістю русла-стійкі та нестійкі; За льодовим режимом-замерзаючі, незамерзаючі.
По поверхні земної кулі річки розподілені украй нерівномірно. На кожному материку можна позначитити головні вододіли — межі областей стоку, що поступає в різні океани. Головний вододіл Землі ділить поверхня материків на 2 основних басейну: атлантико-арктичний (стік з площі якого поступає в Атлантичний і Північний Льодовитий океани) і тихоокеанський (стік в Тихий і Індійський океани). Обсяг стоку з площі першого з цих басейнів значно більше, ніж з площі другого.
Густина річкової мережі і напрям течії залежать від комплексу сучасних природних умов, але часто в тій чи іншій мірі зберігають риси колишніх геологічних епох. Найбільшої густини річкова мережа сягає в екваторіальному поясі, де течуть найбільші річки світу — Амазонка, Конго; у тропічних і помірних поясах вона також буває високою, особливо в гірських районах (Альпи, Кавказ, Скелясті гори тощо). У пустельних районах поширені епізодично поточні річки, що зрідка (при сніготаненні або інтенсивних зливах) перетворюються в могутні потоки (річки рівнинного Казахстану, уеди Сахари, крики Австралії тощо).
[ред.] Десять найбільших річок світу
- Ніл (6650 км.)
- Амазонка (6400 км.)
- Янцзи (6300 км.)
- Міссісіпі з Міссурі (6420 км.)
- Об з Іртишем (5410 км.)
- Амур з Аргунь (4410 км.)
- Конго (4380 або 4670 км.) (залежно від визначення витоку)
- Хуанхе (Жовта річка) (4350 км.)
- Лена (4400 км.)
- Макензі (4240 км.)
[ред.] Найбільші річки України (зазначена загальна довжина)
- Дунай (2860 км)
- Дніпро (2201 км)
- Дністер (1362 км)
- Західний Буг (831 км)
- Південний Буг (806 км)
[ред.] Річка як символ
 |
Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ.
Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.
|
[ред.] Дивись також
 |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
