Рільке Райнер Марія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ра́йнер Марі́я Рі́льке (нім. Rainer Maria Rilke; *4 грудня 1875, Прага, Чехія — †29 грудня, 1926, Валь-Монт, Швейцарія) — австрійський поет-символіст, предтеча екзистенціалізму.
1894 р. — вийшла у світ перша поетична збірка «Життя й пісні». 1897—1900 рр. подорожі до Італії, Росії та України. Від 1902 р. — оселився в Парижі. Деякий час працював секретарем у скульптора О. Родена. Вступив у період творчої зрілості, заявивши про себе як поет (поетичні збірки «Часослов», 1905; двотомна збірка «Нові вірші», 1907—1908), прозаїк (роман «Нотатки Мальте Лаурідса Брігге», 1910), есеїст (монографії «Ворпсведе», 1903; «Роден», 1905). 1916 р. — військова служба у Відні. 1917—1918 рр. — пережив духовну й творчу кризу. 1919 р. — переїхав до Швейцарії. Виступав з публічним читанням своїх віршів і доповідей. 1923 р. — завершив поетичні цикли «Дуїнянські елегії» та «Сонети до Орфея».
Зміст |
[ред.] Дитинство і юність
Справжнє ім'я — Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф Марія Рільке.
Був у батьків первістком, потім в нього з'явився молодший брат. Дитинство і юність не були щасливими — через невдалий шлюб батьків, який розпався 1884 року, коли хлопцеві було 9 років.
Мати, Софія Енц, не могла забути своєї першої дитини — рано померлої дочки, тому трактувала сина як дівчинку, навіть вдягала в сукенки.
Батько, Йозеф Рільке, мріяв про військову кар'єру, але мусив стати залізничним чиновником. Тому, всупереч волі сина, 1886 року віддав його до військової академії. Молодий Рільке залишив її 1891 року — з допомогою дядька, який оцінив великі здібності небожа.
З 1895 р. навчався в Карловому університеті в Празі, згодом — у Мюнхені.
[ред.] Творчість
Автор збірок поезій «Книга образів» (Buch der Bilder, 1902), «Часослов» (Stundenbuch, 1905), «Нові вірші» (Neue Gedichte I—II, 1907—1908), «Дуїнянські елегії» (Duineser Elegien) і «Сонети до Орфея» (Die Sonette an Orpheus, 1923) тощо.
Поезія Pільке вирізняється ліризмом і символічністю, глибиною філософського сприйняття внутрішнього життя і довколишньої дійсності.
[ред.] Рільке і Україна
Рільке мав великий вплив на модерну поезію різних народів, у тому числі й на українську.
Враження Pільке з відвідин України 1899 і 1900 років позначилися на циклі «Книга про чернече життя», збірці «Часослов», як також на книжці коротких розповідей «Про Господа Бога та інше» (1900) (передусім два оповідання з української тематики — «Як старий Тимофій умирав співаючи» та «Пісня про правду»).
Враженнями цієї подорожі навіяні вірші Pільке з «Книги про паломництво» (зокрема, поема «Карл XII, шведський король, їде степами України»).
Зацікавившися тоді «Словом о полку Ігореві», Pільке переклав його у 1902—1904 рр. (опубліковане 1930 року).
Твори Pільке перекладали українською мовою Микола Зеров, Микола Лукаш, Майк Йогансен, О.Луцький, Юрій Клен, Леонід Мосендз, Михайло Орест, Р.Курінна, О.Зуєвський, Микола Бажан, Дмитро Павличко, Василь Стус, Мойсей Фішбейн та інші.
Окремою збіркою вийшли переклади Р. Б. Кравцева під назвою «Речі й образи» (1947).
Про Рільке й Україну писали Є. Ю. Леленський (1935) й Iзарський Олекса (1952).
[ред.] Про Рільке
Райнер Марія Рільке й Україна: наукові студії про Райнера Марії Рільке. Переклади його творів. - Дрогобич, 2002
[ред.] Твори Р. М.Рільке
- Сонети до Орфея (пер. М.Лукаша)
- Сонети до Орфея (пер. М.Бажана)
- Осінній день
- Орфей, Евридіка, Гермес
- Зібрання перекладів українською та російською
 |
Це незавершена стаття з літератури. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Ця стаття/абзац не містить картки або така картка є неадресованою. Ви можете доповнити її/його такою і заповнити її (І вилучити даний шаблон). Можливо, вам варто звернутись по допомогу за шаблоном у Вікіпедія:Запити на шаблони, або віднайти його (якщо він існує) на ВП:Ш. Шукайте відповідні шаблони тут у розділі карток |
