Рімленд (геополітична концепція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорія Рімленду (англ. Rimland Theory — теорія дугової землі, також теорія периферії)  — геополітична концепція, яка каже, що ключовим регіоном для керування світом є Рімленд: дуга з країн, що розташовані між серединою Євразії і країнами Північної Америки, Південної Африки й Австралії[1].

Термін вперше згадується Ніколасом Спайкменом у його праці «Географія миру» (англ. The Geography of the Peace) 1944 року[1].

Пояснення[ред. | ред. код]

Згідно зі Спайкменом, Рімленд — це дуга з країн, що розташована між Хартлендом і країнами зовнішнього півмісяця (як назвав їх Маккіндер), до цієї дуги він зарахував держави Західної Європи, Середнього Сходу, Південно-західної Азії, Китаю і Далекого Сходу разом із Британськими і Японськими островами. Країни цієї дуги, порівняно із Хартлендом, володіли більшими людськими і промисловими ресурсами, як сухопутньою, так і морською могутністю[1].

Спайкмен розглядав Рімленд як регіон, що виконує роль великої буферної зони між Морською і Сухопутньою силами і який має захищатися від них обох. Він писав, що найбільшою загрозою для США є ситуація, коли Рімлендом керуватиме одна сила, тому він запропонував перефразувати вислів Маккіндера на[1]:

Хто контролює Рімленд, той керує Євразією; хто контролює Євразію, той керує долею світу

Оригінальний текст (англ.)

Who controls the rimland rules Eurasia; who rules Eurasia controls the destinies of the world.

Для підтвердження цієї тези він навів приклад Першої Французької імперії, Німецької імперії і Нацистської Німеччини як країн, що походили з Рімленду і ледь не стали світовими гегемонами[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Римленд //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х . :Право, 2015

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Francis P. Sempa (квітень 2006). Spykman's World (англійською) . University of North Carolina-Chapel Hill’s College of Arts. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]