Ріта Гейворт та втеча з Шоушенку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ріта Гейворт та втеча з Шоушенку
Оригінал англ. Rita Hayworth and Shawshank Redemption
Жанр повість
Автор Стівен Кінг
Мова англійська мова
Виданий збірка «Пори року», 1982

Ріта Гейворт та втеча з Шоушенку (англ. Rita Hayworth and Shawshank Redemption) — повість американського письменника Стівена Кінга, яку було опубліковано в збірці «Пори року» у 1982 році. Фільм «Втеча з Шоушенка» 1994 року режисера Френка Дарабонта, який визнано найкращим фільмом за версією Internet Movie Database[1], є екранізацією літературного твору.

Сюжет[ред.ред. код]

Події повісті розгортаються впродовж 29 років. Оповідачем виступає чоловік на прізвисько Ред, ірландець середніх років, що відбуває покарання в тюрмі Шоушенк. Ред у 20 років застрахував життя своєї дружини, після чого заблокував гальма в їхньому авто. Це призвело до загибелі не лише його дружини, а й її подруги з малолітньою дитиною. Ред входить до еліти ув'язнених, тому що за окрему платню може роздобути майже все.

Його друг, який виступає головним героєм розповіді Реда, Енді Дюфрейн, потрапив до Шоушенку в 1948 році у віці 30 років. Це «невисокий, привабливий чоловік з пісчаним волоссям і маленькими вузькими долонями…Він завжди виглядає так, ніби при краватці й ледь не в смокінгу. До в'язниці він працював віце-президентом крутого банку в Портленді»[2]. Енді засуджено за вбивство його дружини Лінди Коллінз Дюфрейн та її коханця, тренера з гольфу Глена Квентіна. Їх було знайдено в бунгало з чотирма кульовими пораненнями на кожного, а поряд знайшли револьвер, пляшки з-під пива та недопалки із відбитками Дюфрейна.

Енді був одним із небагатьох невинних ув'язнених Шоушенку. Насправді, дізнавшись про інтрижку дружини, він впав у глибоку депресію, купив револьвера, задумавшись про самогубство. Та 9 вересня, за день до вбивства, викинув пістолет до річки (під час слідства його так і не вдалося знайти). Наступного дня він посварився з дружиною, напився й слідкував за Ліндою й Гленом, після чого поїхав додому. Вірогідно, слідство було проведено не ретельно, тому, не зважаючи на докази Енді, присяжні визнали його винним. Так він опинився в камері 14 блоку номер 5 в'язниці Шоушенк.

Спочатку Енді просив Реда дістати йому геологічний молоток та полірувальні подушки для обробки камінців, пізніше — великий плакат із зображенням Ріти Гейворт, який розмістив у себе над ліжком.

Одного разу Рей та Енді ремонтували дах в тюрмі. Енді порадив працівникові в'язниці, як зберегти свої гроші. Із цього часу він став консультантом з фінансових питань майже всіх службовців Шоушенку. Коли в 50-х активно проводили торгівлю наркотиками, Енді «відмивав» гроші коменданта тюрми, за що йому було дозволено займатися тюремною бібліотекою (її Енді розширив втричі за фінансової допомоги влади).

Пізніше комендантом Шоушенку став баптист Нортон, який ретельно стежив за Енді. Дюфрейну стало відомо, що в іншій тюрмі утримується чоловік, що хвалиться вбивством тренера з гольфу Глена Квентіна. Нортон відмовився допомагати Енді в поновленні його справи й натомість запроторив його до карцеру.

У весь цей час Енді мріяв про відкриття власного готелю біля океану в Зихуантанезо, неподалік від Мехіко. Шість років тому помер його близький друг, який створив фальшиві документи на ім'я Пітера Стівенса й перевів на його рахунок всі збереження Енді. В скрині Портлендського банку зберігаються всі документи Стівенса, а ключ від скрині заховано на північному боці лугу в 30 милях від Шоушенку.

У 1975 році у віці 57 років Енді втік із в'язниці. Якось він виявив, що цемент для камери, в якій його утримували, було замішано неправильно — від цього стіни були вогкими й легко розсипалися. Протягом довгих років за допомогою геологічного молотка він розбивав стінку, за якою було розташовано каналізаційну трубу, а діру приховував за допомогою плакатів із зображенням акторок.

Навесні 1977 року Реда випустили із Шоушенку. Йому вдалося знайти луг, на якому мав бути схованим ключ Енді. Там товариш залишив для нього листа, в якому пропонував йому приєднатися до нього в Зихуантанезо.

Персонажі[ред.ред. код]

  • Елліс Бойд Реддінг (Ред) — оповідач;
  • Енді Дюфрейн — його товариш, у минулому — віце-президент банку в Портленді, ув'язнений за вбивство через ревнощі. Його гобі — геологія.
  • Семюель Нортон — начальник Шоушенку;
  • Байрон Гедлі — капітан, начальник тюремної охорони;

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.imdb.com/chart/top
  2. С. Кинг «Копилка Сатаны. Повести, рассказы», Харьков, ПЛАТАН, 1996, с. 6