Ріттер Павло Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Павло́ Григо́рович Рі́ттер (1872 — †1939), літературознавець і мовознавець-санскритолог й індоєвропеїст та перекладач, родом з Полтавщини.

[ред.] Біографічні відомості

По закінченні Харківського університету (1894) Р. студіював у Берліні санскрит і порівняльне мовознавство; з 1897 викладач Харківського університету (з 1921 проф, з 1922 — очолював катедру мовознавства), спочатку італ. мови, а з 1899 санскриту, один із засновників Всеукр. Наук. Асоціації Сходознавства (ВУНАС), автор низки ст. про індійську літературу в енциклопедії братів Ґранат. Р. належить багато перекладів з санскриту на рос. мову; на укр. віт переклав поему «Хмара-вістун» Калідаси (1928), гімни Ріґ-Веди, а з нової індійської літератури перекладав поезії і прозу Р. Таґора та ін. У 1938 заарештований, збожеволів, помер у тюрмі. Про Р. див. «Антологія літератур Сходу» (1961) та «Павло Григорович Ріттер. Збірник біографічних та бібліографічних матеріалів» (1966).

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.