Рішар Клайдерман
| Річард Клайдерман Філіп Паже | |
|---|---|
| Richard Clayderman, Philippe Pagès | |
 | |
| Філіп Паже | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Philippe Robert Luc Pagès[1] |
| Дата народження | 28 грудня 1953 (70 років) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Роки активності | з 1970 |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | піаніст, аранжувальник |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр |
легка музика аранжована для фортепіано нью-ейдж класика |
| Псевдоніми | Richard Clayderman |
| Лейбли | EMI |
| Автограф |
 |
| www.clayderman.co.uk | |
 Файли у Вікісховищі | |
Річард Клайдерман (фр. Richard Clayderman); справжнє ім'я Філіп Паже, (фр. Philippe Pagès); (* 28 грудня 1953, Париж) — французький піаніст, аранжувальник, виконавець класичної та етнічної музики, а також музики до кінофільмів.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився Філіп Пажé 28 грудня 1953 р. у сім'ї викладача музики. Його батько почав навчати його гри на фортепіано в дуже молодому віці. Коли йому було шість років, малий Філіп володів нотною грамотою краще, ніж рідною французькою мовою. У дванадцять років його прийняли до консерваторії, де у шістнадцятирічному віці здобув перший приз. Йому пророкували блискучу кар'єру класичного піаніста. Проте, на загальний подив, він припинив класичну освіту і розпочав грати популярну музику. Коли захворів його батько, прийшлося заробляти собі на життя, він почав працювати акомпаніатором і сесійним музикантом — в той час за це непогано платили. Маючи добру класичну освіту, він не залишився непоміченим, і грав у таких великих французьких зірок, як Мішель Сарду (фр. Michel Sardou), Тьєрі ле Люрон (фр. Thierry Le Luron) і Джоні Голідей (фр. Johnny Hallyday). У цей час Філіп Пажé не прагнув слави — він був щасливий, що акомпанує і грає у відомих музичних групах.
Балада для Аделіни[ред. | ред. код]
Перелом стався у 1976 році, коли відомий французький продюсер Олів'є Тусен (фр. Olivier Toussaint), разом зі своїм партнером Полем де Сеневілем (фр. Paul de Senneville), шукав піаніста для запису ніжної балади для фортепіано. Поль написав цю баладу на честь своєї новонародженої дочки — Аделіни. На запис цієї балади крім 23-річного Філіпа Паже претендувало ще 20 інших піаністів. Однак, серед конкурентів вибрали саме його. Щоб уникнути неправильної вимови за межами Франції свого справжнього ім'я — Філіп Паже, його було замінено на псевдонім — Річард Клайдерман, (він прийняв прізвище своєї прабабусі). Всесвітньо відома «Балада для Аделіни» (фр. Ballade pour Adeline), написана Полем де Сеневілем, зробила Річарда Клайдермана всесвітньовідомим. Було продано 22 млн копій у більш ніж 30 країнах світу.
Записи, концерти[ред. | ред. код]
З того часу, неповторний стиль фортепіано Рішара Клайдермана здобув йому статус суперзірки в усьому світі. До сьогодні він записав понад 1200 мелодій, випустив понад 100 компакт-дисків загальним тиражем 90 млн примірників і завоював неймовірну кількість нагород (2007 р.): 267 золотих і 70 платинових дисків. Проте, «принц романсу» (як його називала Ненсі Рейган) не тільки записує диски, насправді, незважаючи на його природну соромливість, він абсолютно у своїй стихії на сцені. Він дав більш як 2000 концертів у всьому світі. На концертах, чи з його 10-ма музикантами, чи з симфонічним оркестром, він змішує різні темпи, ритми та стилі, щоб викликати у слухачів усі види емоцій. На вершині своєї кар'єри, він давав по 200 концертів за 250 днів. Деякі з його концертів, наприклад у Пекіні, відбувалися перед двадцятитисячною аудиторією. У 1987 році один з його перших концертів в Азії (Шанхай) транслювався на телеканалах для вісімсотмільйонної глядацької аудиторії.
Посилання[ред. | ред. код]
Офіційний сайт [Архівовано 9 липня 2013 у Wayback Machine.]
|
