Річард Кристофер Керрінгтон
| Річард Кристофер Керрінгтон | |
| Народився | 26 травня 1826 Челсі, Лондон, Англія |
|---|---|
| Помер | 27 листопада 1875 (49 років) Черт, Англія |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Національність | англієць |
| Галузь наукових інтересів | астрономія |
| Відомий завдяки: | сонячні спалахи |
| Нагороди | Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1859) |
Річард Кристофер Керрінгтон або Каррінгтон (англ. Richard Christopher Carrington; * 26 травня 1826, Лондон — † 27 грудня 1875, Черт, Суррей) — англійський астроном.
Закінчив Кембриджський університет (1848). У 1849-1852 — спостерігач в обсерваторії Даремського університету, в 1853-1861 працював у власній обсерваторії в Редхіллі. Член Лондонського королівського товариства (1860). Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1859).
Основні роботи з вивчення Сонця, досліджував рух плям, обертання Сонця і інше. Визначив елементи обертання Сонця і систематичне зростання періоду обертання з геліографічною широтою. Запропонував умовний початковий меридіан для відліку геліографічніх довгот.
Спостерігав розташування зірок, малих планет і комет. Склав і опублікував в 1857 каталог точних розташувань 3735 навколополюсних зірок яскравіших за 11-у величину.
Керрінгтон і Годжсон (en:Richard Hodgson, Індія) відкрили спалахи на Сонці. Вони одночасно 1 вересня 1859 зареєстрували сонячний спалах такий могутній, що його можна було побачити на тлі яскравої фотосфери в «білому світлі» без застосування світлофільтрів. Такі події вельми рідкісні. Повна енергія такого спалаху становить 1025 Дж (зазвичай 1021 Дж і спостерігати її найчастіше можна в червоних лініях Н2). Нині існує патрульна служба спалахів, що охоплює мережу обсерваторій, які ведуть безперервне спостереження за Сонцем.
У 1863 після тривалих спостережень встановлює, що період обертання Сонця на екваторі становить 24,96 діб, а на широті 35 градусів 26,83 діб, таким чином довів, що Сонце не обертається як тверде тіло, точно визначив (1863) розташування осі обертання Сонця, встановив закономірності в розподілі плям по диску.
Праці [ред.]
- Pocket maps, terrestrial and celestial, L., 1864; Observations of the spots on the sun from 1853 to 1861, L., 1864; Catalogue of 3735 circumpolar stars, L., 1857
Посилання [ред.]
- "Carrington's star billing": an article in The Times Literary Supplement by John North, October 24 2007
- Biography at High Altitude Observatory
- Extensive history and timeline about Carrington by Astronomer Sten Odenwald
- NASA - Carrington Super Flare NASA May 6 2008
