Річки Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Річки́ Япо́нії (яп. 日本の河川) мають відносно коротку довжину та круті береги через гірський рельєф країни. Чимало річок нагадують струмки чи водоспади і мають швидку течію.

Джерела річок знаходяться у покритих лісами горах. Протікаючи, річки часто утворюють долини в гірській місцевості та алювіальні рівнини. Останні часто служать місцем вирощування рису та інших сільськогосподарських культур. Більшість річок забезпечують населення і водою, і електрикою.

Найдовша річка Японії — Сінано, яка протікає у Східній Японії, з префектури Наґано до Ніїґати. Японська річка, що має найширше русло та експлуатується набільше — Тоне, головна водяна артерія Кантоської рівнини.

Класифікація[ред.ред. код]

За Законом Японії про річки від 1964 року № 167 річки Японії поділяються на:

Річки першого класу 一級河川 річкові системи, які є важливими для безпеки держави та національної економіки; знаходяться під наглядом Міністерства землі, інфраструктури і транспорту Японії
Річки другого класу 二級河川 річкові системи, які приносять громадську користь; знаходяться під наглядом префектів префектур Японії.
Річки муніципальні 準用河川 річкові системи, які приносять громадську користь; знаходяться під наглядом голів міст, містечок і сіл.
Річки звичайні 準用河川 річкові системи, неохоплені законом, які приносять громадську користь і при потребі можуть знаходяться під наглядом міст, містечок і сіл.

Джерела[ред.ред. код]