Річкова дельта

Дельта Нілу (фото з супутника)

Де́льта, ги́рло — район впадіння ріки в море, озеро, океан або іншу ріку (У випадку, коли впадаюча ріка при цьому розгалужується). Як правило, форма гирла ріки має вигляд окремих проток, рукавів, що виникають внаслідок осідання великої кількості наносів, які переносить річка. Особливо це помітно на річках південного заходу України (Дністер, Дунай та ін.). Зазвичай, дельта ріки є заболоченою.

Формування дельти ріки

Основну роль у формуванні дельти ріки відіграють осадові маси, що переносяться водами ріки з її верхів'я. На шляху до гирла потік води у ріці зустрічає стоячу водяну масу, або припливні хвилі. При цьому швидкість потоку знижується, і частинки піску, глини, намулу починають осідати на дно у вигляді осаду.

Існує три стадії формування дельти:

• Стадія 1.
  • На цій стадії осад накопичується вздовж головної річкової протоки-фарватеру.
• Стадія 2.
  • Головна річкова протока блокується осадовим матеріалом і води ріки шукають альтернативні шляхи, формуючи при цьому рукави річки.
• Стадія 3.
  • На витоці ріки формуються широкі родючі рівнини, і з'являється новий суходіл.

Дельта р. Міссісіпі у США

Дельта р. Дунай

Див. також

• дельтові відклади

• дельтові розсипи