Річковий транспорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Річково пасажирске судно тип ОМ, канал Москва-Волга

Річкови́й тра́нспорт, один з основних видів транспорту, що здійснює перевезення вантажів та пасажирів внутр. водними шляхами.

Перед поширенням залізничного транспорту Р. т. був в Україні гол. засобом масового транспорту, пізніше занепав і тепер становить не цілих 2% порівняно з усіма видами транспорту на суші.

Судноплавні шляхи[ред.ред. код]

Довжина річкових судноплавних експлуатованих шляхів на всіх укр. етногр. землях доходить до 6 200 км, у тому ч. 200 км каналів. В УРСР довжина всіх річок протяжністю 10 км і більше дорівнює 90 400 км, судноплавних водних шляхів 4 800 км (у тому ч. штучних — бл. 1 000 км), на 4 000 км сплав — можливий. З судноплавних р. для транспорту використовується на території УРСР: по Дніпру — 1 205 км (по його притоках: Десні — 520 і Прип'яті — 60), по Дунаю — 160, Бугу — 155, по ін. т. зв. малих р. — 2 700 км. За межами УРСР Кубань судноплавна на довжині 300, Прип'ять — 500 км.

Природні умови для транспорту на укр. р. досить сприятливі. Гірських р. є небагато, тому спад р. перев. невеликий і допускає плавбу аж по гор. течію. Вихідний напрям р. — з півн. на півд., і вони пов'язують одні з одними різні природні, а одночасно госп. райони. Нарешті, різні системи р. зближені гол. на зах., у гор. течії, отже їх легко сполучити каналами. До несприятливих умов належать: зимова перерва плавби — 1,5-4 місяці, сильне коливання стану води, зокрема низький стан влітку в степовій смузі, часті закрути p., замулювання (особливо в лісовій і чорноземній смузі), мілкість лиманів, невелике число р. у рівнобіжному напрямі.

До цих природних підстав людина додала дуже мало — водне господарство в Україні взагалі екстенсивне. Канали становлять ледве 3% природних судноплавних шляхів, регуляція р. — за винятком (і то частково) Дніпра — занедбана.

Є притоки Прип'яті: Стир (судноплавний на 340 км) і Горинь (280 км) та Десни: Снов (110 км). Ін. судноплавні річки Сейм (160 км), Інгулець (55 км), Сула, Самара тощо.

Історія річкового судноплавства в Україні[ред.ред. код]

Основні показники роботи Р. т. заг. користування такі:

1932 1940 1950 1960 1965 1969
Перевезено вантажів (по чистому відправленню) — млн т 3,2 4,6 4,3 12,8 17,4 25,3
Вантажообіг — млрд т км 0,6 1,1 1,1 4,1 4,5 5,5
Перевезено пасажирів — млн 8,7 6,8 4,4 15,2 18,7 20,9
Пасажирообіг млн пасажиро-км 407 356 183 309 413 486

Хоч Р. т. вантажів зріс за 1940-65 pp. майже вчетверо, його питома вага у всіх видах вантажообігу зменшилася з 1,5 на 1,3% (залізничного впала з 93,3 на 89,4%, автомобільного — зросла з 2,2 на 9,3%). Ще більше зменшився пасажирообіг: з 2,1 на 0,6%. Для порівняння питома вага річкового вантажообігу в усьому СРСР зменшилася за 1940-69 з 8,5 на 5,9, пасажирообороту з 3,7 на 1,1%.

До поч. 1930-их pp. у Р. т. України гол. значення мав транспорт лісу й хліба; ще 1940 на перевіз цих двох видів вантажів припадало понад 35%, 1969 вже ледве 2,6%. Натомість сильно збільшився транспорт вугілля й руди (з 7,3 до 21%), а найбільше мінеральних будів. матеріалів (включаючи цемент), які становлять тепер майже 2/3 вантажообігу на р. України.

Хоч уже 1823 появилися перші парові судна, проте ще 1913 Дніпрова флотилія складалася лише з бл. 400 невеликих самохідних і понад 2 000 несамохідних (гол. барж) суден. Нині переважають самохідні судна, серед них вантажні теплоходи вантажопідйомністю 600, 1800 і 2 000 т; великі дизельні електроходи, комфортабельні пасажирські судна (теплоходи та ракети на підводних крилах) і буксирні судна. 1969 на перевезеннях Р. т. працювало 8 200 осіб; завдяки техн. поступові продуктивність їх праці збільшилася за 1960-69 на 2/3.

Керівництво Р. т. здійснює Гол. управління річкового флоту при Раді Мін. УРСР. Р. т. на Дніпрі веде Дніпровське річкове пароплавство; конструктивнотехнологічні роботи ведуть серед ін. проектно-розвідувальні інститути Укрдніпрорічтранс, проектно-конструкторське бюро Укрголоврічфлоту у Києві та ін.

Основною річковою магістраллю є Дніпро; на Дніпро та його притоки Десну і Прип'ять припадає бл. 75% перевозу вантажів і майже 90% пасажирів всіх судноплавних шляхів УРСР, хоч ці 3 ріки становлять лише 37% їхньої довжина Транспорт на Дніпра сильно зріс після затоплення порогів і створення Дніпрогесу (1932), потім після завершення споруд (1950–1964) Каховського, Кременчуцького, Дніпродзержинського і Київ. гідровузлів. Він ще зростатиме після розв'язки т. зв. проблеми В. Дніпра (див. стор. 536), коли Дніпро буде приступний для морських суден від гирла до Києва і для великих річкових суден вище Києва та на його притоках, врешті після пов'язання Дніпрового шляху з Балтійським, Білим, Азовським і Каспійським морями.

Чимале значення має Р. т. на Дунаї який на довжина 160 км становить кордон України. На всі ін. судноплавні шляхи, т. зв. малі річки (довжина їх — 63% довжина всіх), припадає лише 20% перевозів вантажів і 9'% пасажирів всіма річками України. Невелике значення мають через маловодність: Дністер (також численні закрути; транспорт на ньому цілком занедбаний, хоч р. судноплавна на довжина бл. 700 км), Дінець (судноплавний на 330 км); більше значення мають Буг — лише у дол. частині (155 км), багатоводні Перевезення вантажів Р. т. по видах вантажів таке (у тис. т; у дужках питома вага поодиноких видів):

1940 1960 1969
Перевезено вантажів (по чистому відправленню) 4637 (100,0) 12780 (100,0) 25337 (103,0)
У тому ч.:
Кам'яне вугілля 311 (6,7) 4314 (33,7) 3743 (14,8)
Нафта і нафтопродукти 435 (9,3) 187 (1,5) 410 (1,6)
Руда 29 (0,6) 1311 (10,2) 2304 (6,2)
Метали та металолом 113 (2,4) 229 (1,8) 185 (0,7)
Лісні вантажі 836 (17,8) 249 (1,9) 128 (0,5)
Мінеральні будів. матеріали 1191 (24,2) 5028 (39,1) 15962 (63,0)
Хлібні вантажі 818 (17,6) 494 (3,9) 545 (2,1)

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
  • Туровецький Ф., Лузин С. Водний транспорт України та шлях його соц. реконструкції. X. 1932;
  • Проблема Большого Днепра. АН УРСР. К. 1956;
  • Лебедич Н , Пышкин В. Судоходство на малых реках Украины. К. 1957;
  • Речной транспорт за 50 лет Советской власти. М. 1967;
  • Коровин А. Речной транспорт Украины за 50 лет Советской власти. К. 1967.
  • Див. також список літератури при гаслі Дніпро.