Р-73
| Р-73 | |
|---|---|
| AA-11 Archer (рос. «Лучник») | |
Р-73 на винищувачі МіГ-29 |
|
| Тип | УРВВ малої дальності |
| Статус | на озброєнні |
| Розробник | |
| Прийняття на озброєння | 1983 рік |
| Роки виробництва | з 1983 року |
| Основні експлуатанти | Росія, Україна, Індія, Китай |
| інші експлуатанти | див. нижче |
| Модифікації | РМД-1 РМД-2 УЗР-73 (навчальна) Р-73Е (експортне РМД-1) Р-73М |
| Основні технічні характеристики: Дальності пуску: * макс. в передню півсферу - 40 км (РМД-2) * хв. в задню півсферу - 0,3 км Бойова частина: стрижнева, 8 кг Імовірність поразки цілі: 0,6 |
|
Р-73 (за класифікації МО США і НАТО: AA-11Archer — «Лучник») — радянська/російська керована ракета класу повітря-повітря малого радіусу дії з інфрачервоною системою самонаведення.
Створена спеціально для високоманевреного ближнього повітряного бою, який за підсумками локальних конфліктів в Кореї, В'єтнамі та ін. знову зайняв належне місце у тактиці дії ВПС. При розробці враховувалися такі вимоги як всеракурсність, надманевреність, реалізація принципу «випустив-забув». Крім того необхідно було, щоб зброя не мала істотних обмежень щодо маневреності носія в процесі застосування, тобто щоб ракета могла запускатися при інтенсивному маневруванні літака з великими перевантаженнями.
Зміст |
Призначення[ред.]
Р-73 призначена для боротьби з повітряними цілями: автоматично дрейфуючими аеростатами, маневруючими літаками, гелікоптерами та крилатими ракетами. Також може служити для організації протиракетної оборони носія[1].
Аеродинамічна схема[ред.]
Аеродинамічна схема — «качка». Ракета має елерони, дестабілізатори та датчики аеродинамічних кутів.
Двигун[ред.]
Ракета Р-73 оснащена твердопаливним двигуном з інтерцепторами системи газодинамічного управління (СГДУ), що дозволяє виконувати ракеті енергійні маневри під час роботи двигуна.
Система управління[ред.]
Пасивна інфрачервона головка самонаведення (ДБН). Перед пуском ракета отримує первісне цілевказання з борту носія.
Носії[ред.]
Літаки[ред.]
- МіГ-21 (модернізований)
- МіГ-23-98
- МіГ-29 і модифікації
- МіГ-31
- МіГ-35
- Су-24
- Су-27 і модифікації
- Су-30
- Су-33
- Су-35
- Су-35С
- Су-34
- ПАК ФА
- Як-141
- J-10
- HAL Tejas
Вертольоти[ред.]
Технічні характеристики[ред.]
Джерело [1]
- Висота ураження цілей: 0,005-20 км
- Перевантаження цілей: до 12 G
- Власне перевантаження: до 40 G
- Стартова маса:
- РМД-1: 105 кг
- РМД-2: 110 кг
- Маса бойової частини: 7,4 кг
- Тип бойової частини: стрижнева
- Підривник:
- *Р-73: радіопідривач
- *Р-73Л: оптичний лазерний
- Кути цілевказання:
- *РМД-1: ± 45 °
- *РМД-2: ± 60 °
- *Р-73М: ± 90 °
- Імовірність ураження цілі 0,6
- Максимальна швидкість цілі: 2500 км/год
- Дальності пуску:
- В передню півсферу, максимальна:
-
- *РМД-1: 20 км
- *РМД-2: 40 км
- *В задню півсферу, мінімальна: 0,3 км
- Габаритні розміри:
- *Довжина: 2900 мм
- *Діаметр: 170 мм
- *Розмах оперення: 510 мм
- Кріплення до носія: рейкове пусковий пристрій П-72 (АПУ-73-1)
Експлуатанти[ред.]
Росія - Р-73М [2]
Індія
Ефіопія
КНДР
Бангладеш
Болгарія
Україна
КНР
Угорщина
Словаччина
Сербія
Іран
В'єтнам
Єгипет
Перу
Примітки[ред.]
- ↑ а б Керована ракета малої дальності Р-73 ІС «Ракетна техніка »БГТУ
- ↑ The International Institute For Strategic Studies IISS The Military Balance 2010. — 492 с.
