СРСР у Другій світовій війні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вперше СРСР взяв участь в бойових дій Другої світової війни 17 вересня 1939 під час Польського походу, а безпосередньо вступив у війну 22 червня 1941 після вторгнення на його територію нацистської Німеччини та її сателітів і з початком Німецько-радянської війни (у радянській історіографії — Великої Вітчизняної війни).

Радянська і світова історіографія мають різні точки зору на включення ряду кампаній в хід Другої світової війни (зокрема, Зимової війни), однак, згідно з думкою багатьох експертів, саме СРСР вніс найзначніший внесок у перемогу антигітлерівської коаліції в Другій світовій. За оцінкою Г. Ф. Кривошеєва, загальні демографічні втрати (які включають загибле мирне населення на окупованій території і підвищену смертність на решті території СРСР від негараздів війни) — 26,6 млн осіб.

Передісторія Німецько-радянської війни[ред. | ред. код]

В результаті глобальної економічної кризи до влади в Німеччині в 1933 прийшла NSDAP, що розвернула інтенсивну підготовку до реваншу за поразку в Першій світовій війні.

В СРСР інтенсивна підготовка до великої війни розгорнулася практично з початку 30-х років. Завдяки форсованої індустріалізації в 30-ті роки в СРСР була створена потужна важка промисловість, яка створювалася з урахуванням можливості швидкого перекладу на виробництво озброєнь. Проте, з виробництва сталі, чавуну, вугілля, електроенергії, більшості видів хімічної продукції Радянський Союз поступався Німеччини. Розрив став ще більш серйозним після того, як в руки Третього Рейху потрапила промисловість практично всієї Західної і Центральної Європи.

Бої на Халхин-Голі[ред. | ред. код]

Докладніше: Бої на Халхин-Голі

З весни по осінь 1939 біля річки Халхин-Гол стався збройний конфлікт (неоголошена війна), що тривав на території Монголії недалеко від кордону з Маньчжоу-го, між СРСР і Японією. Заключний бій відбувся в останніх числах серпня і завершився повним розгромом 6-ї окремої армії Японії. Перемир'я між СРСР і Японією було укладено 15 вересня.

Пакт Молотова — Ріббентропа[ред. | ред. код]

Докладніше: Пакт Молотова — Ріббентропа

23 серпня 1939 глава уряду СРСР В. Молотов і міністр закордонних справ Німеччини І. Ріббентроп уклали в Москві договір про ненапад. До договору додавався секретний протокол, що розмежовує сфери впливів в Європі.

Вторгнення СРСР до Польщі[ред. | ред. код]

Докладніше: Вторгнення СРСР до Польщі

Агресія СРСР проти Польщі[1] (17 вересня 1939 — 6 жовтня 1939) — віроломний[2], без оголошення війни, збройний напад і окупація Червоною Армією (РСЧА) територій II Речі Посполитої, здійснений СРСР як союзником[3] нацистської Німеччини після початку Другої світової за попередньою злочинною змовою[4] між СРСР і Третім Рейхом в порушення низки міжнародних угод, якими було захищено Польщу. Зокрема Пакту Бріана — Келлоґа і «Протоколу Літвінова»[5], Договору про ненапад між СРСР і Польщею[6] і Конвенції про визначення агресії. Напад і подальша анексія спричинили тяжкі наслідки: зникнення з політичної карти світу цілої держави, масові арешти[7], етнічні чистки, Катинський розстріл, депортації народів, значне збільшення загальної чисельності населення, яке підпадало під сталінські репресії.

Офіційна назва в радянській історіографії[8] — Визвольний похід Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь 1939 року.

Радянсько-фінська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Радянсько-фінська війна (1939-1940)

Далі між Радянським Союзом і Фінляндією в період з 30 листопада 1939 по 13 березня 1940 стався військовий конфлікт який отримав назву Радянсько-фінська війна 1939—1940 року або Зимова війна (фін. Talvisota). На думку ряду зарубіжних істориків — наступальна операція СРСР проти Фінляндії під час Другої світової війни. В радянській та російській історіографії ця війна розглядається як окремий двосторонній локальний конфлікт, який не є частиною Другої світової війни, так само як і неоголошена війна на Халхін-Голі. В результаті, СРСР було оголошено військовим агресором і виключено з Ліги Націй, однак за умовами укладеного 12 березня 1940 мирного договору, що завершив війну, було змінено радянсько-фінський кордон, встановлений ​​Тартуським мирним договором (1920), зокрема Ленінград перестав бути прикордонним містом.

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Німецько-радянська війна

З нападом в 1941 році нацистської Німеччини на Радянський Союз почалася Німецько-радянська війна (у радянській історіографії — Велика Вітчизняна війна). СРСР спочатку зазнавав поразки і значні його території були окуповані, але потім наступ Третього Рейху було зупинено і армія Радянського Союзу змогла перейти в наступ. Підсумком війни стала перемога СРСР і капітуляція Німеччини.

Радянсько-фінська війна (1941—1944)[ред. | ред. код]

Докладніше: Радянсько-фінська війна (1941-1944)

У радянській історіографії військові дії між СРСР і Фінляндією в 1941—1944 роки вважаються одним з театрів бойових дій Німецько-радянської війни, аналогічним чином, Німеччина розглядала свої операції в регіоні як складову частину Другої світової війни. У фінській історіографії для назви цих військових дій переважно використовується термін «Війна-продовження» (фін. Jatkosota), що підкреслює її ставлення до Радянсько-фінської війни 1939—1940 років, яка завершилася незадовго до цього.

Розпочаті одночасно з початком Німецько-радянської війни бойові дії мали своїм підсумком перемогу Червоної Армії і підписання Московського перемир'я 19 вересня 1944 року.

Радянсько-японська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Радянсько-японська війна

Радянсько-японська війна тривала з 9 серпня — 2 вересня 1945. Вона закінчилася перемогою СРСР і капітуляцією Японської імперії. СРСР повернув, обіцяні в тому числі на Ялтинській конференції Південний Сахалін і Курильські острови. Держави Маньчжоу-го і Менцзян припинили своє існування.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У сучасній українській історіографії вживається також назва «Радянсько-польська війна 1939» Див.: Енциклопедія історії України: В 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2003 — ISBN 966-00-0632-2
    Т. 1 : А—В. — 2003. — 688 с. : іл.— С. 600. ISBN 966-00-0734-5
  2. ↑ Словник української мови, Академічний тлумачний словник (1970–1980). Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  3. ↑ Антигітлерівська коаліція після Радянсько-Німецького вторгнення до Польщі
  4. ↑ Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов, Історія України (навчальний посібник). Київ, Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. ISBN 948-966-518-464-5. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  5. ↑ [Протокол о введении в действие Парижского договора от 27 августа 1928 года об отказе от войны в качестве орудия национальной политики. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 12 квітня 2015.(рос.) Протокол о введении в действие Парижского договора от 27 августа 1928 года об отказе от войны в качестве орудия национальной политики]
  6. ↑ (пол.) Pakt nieagresji między Rzecząpospolitą Polską a Związkiem Socjalistycznych Republik Rad, podpisany w Moskwie dnia 25 lipca 1932 r.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. ↑ Радянський період 1939–1941 рр. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 12 квітня 2015.
  8. ↑ «Советский Союз взял под свою защиту население Западной Украины и Западной Белоруссии. 17 сентября 1939 г. Красная Армия перешла советско-польскую границу.<…> Освободительный поход Красной Армии завершился к концу сентября.»
    В кн.: Всемирная история / Академия наук СССР / Под ред. В. В. Курасова (отв. ред.), А. М. Некрича и др. В 10-ти т.— М.: Мысль, 1956—1965.— Т. X. С. 95.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=СРСР_у_Другій_світовій_війні&oldid=41130364