СР-3 «Вихр»
| СР3 «Вихр» | |
|---|---|
 9-мм малогабаритний автомат СР-3 «Вихр» | |
| Тип | автомат |
| Походження |
 Росія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1996 — по т. ч. |
| Оператори | Війська спеціального призначення |
| Війни | Друга чеченська війна, Війна на сході України, Російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Історія виробництва | |
| Розробник |
А. Д. Борисов В. М. Левченко А. І. Тишликовов |
| Розроблено | 1994 |
| Виробник | ЦНИИТОЧМАШ |
| Виготовлення | 1996 — по т.ч. |
| Виготовлена кількість |
виробництво триває |
| Варіанти | СР-3М |
| Характеристики | |
| Вага |
2 кг (без магазину) 2,46 кг (повна маса) |
| Довжина |
610/360 мм (CP-3) 675/410 мм (СР-3М) 970/700 мм (СР-3М з глушником) з розкладеним/складеним прикладом |
| Довжина ствола | 156 мм (без глушника) |
| Ширина | 40 мм |
| Висота | 205 мм |
|
| |
| Набій | 9x39 мм (СП-5, СП-6) |
| Калібр | 9-мм |
| Дія | відведення порохових газів, поворотний затвор |
| Темп вогню |
840 раундів/хв (СР3) 900 раундів/хв (СР3М) |
| Дульна швидкість | 295 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 200 м |
| Система живлення | секторний магазин на 10 або 20 патронів (для СР3М також і на 30 патронів) |
| Приціл | регульований відкритий на 100 і 200 м (на СР-3М можлива установка оптичного або нічного прицілів) |
|
| |
СР-3 «Вихр» у Вікісховищі | |
СР3 «Вихр» (укр. Вихор) — компактний російський автомат, розроблений в Климовському ЦНИИТОЧМАШ конструкторами А. Д. Борисовим і В. М. Левченко у 1994. Доведений до випуску конструктором А. І. Тишликововим і був запущений в серійне виробництво в 1996.
Створений на основі безшумного автомата АС «Вал», з яким уніфікований по основних деталях, що позитивно позначається на виробництві та експлуатації зброї.
При використанні спеціальних бронебійних набоїв СП-6 дозволяє успішно вражати противника у бронежилетах 3 класу захисту на відстані до 200 м. Невеликі розміри СР-3 сприяють прихованому носінню.
Пізніше був розроблений модернізований варіант СР-3М, який повинен був об'єднати в собі властивості СР-3, снайперської гвинтівки «Гвинторіз» і автомата АС «Вал».
Конструкція[ред. | ред. код]
Будова СР3 в цілому аналогічно АС «Вал»: газовідвідний автомат і замикання ствола затвором на 6 бойових упорів.
Разом з СР3 не може використовуватися глушник.
Ударно-спусковий механізм ударникового типу також аналогічний «Валу» і дозволяє вести вогонь одиночними пострілами і безперервними чергами.
Запобіжник і перемикач вогню розділені: перемикач вогню кнопкового типу розташований за спусковим гачком, а двосторонній запобіжник — на ствольній коробці.
Замість рукоятки затвора над цівкою є два рушії, які відтягуються пальцями. Приклад, який складається, виконаний штампуванням із сталі, а пістолетна рукоятка і цівка — з надміцної пластмаси.
СР3М відрізняється можливістю використання глушника, металевих магазинів на 30 патронів, встановлення оптичних і нічних прицілів, рамковим прикладом, який складається вліво (запозиченим у АС «Вал»), прапорцевим запобіжником, виконаним за типом СВД, новою цівкою і додатковою рукояткою, яка складається.
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, гвинтівку ВСС «Винторез», автомати СР.3М та АС «Вал» та набої для них[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- (рос.) СР-3 «Вихрь» на DogsWar.ru
- Опис СР-3 «Вихрь» на сайті розробника
- Опис СР-3 «Вихрь» на сайті weapon.at.ua
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: СР-3 «Вихр» |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |