СТБ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
СТБ
Telekanal stb.png
Країна Україна Україна
Місто реєстрації Київ
Слоган Ти вдома.
Замінений Росія КарусельСевастополі)
Зона мовлення ефірне (DVB-T2), кабельне, супутникове.
Формат зображення 4:3, SD 576i
Мультиплекс (DVB-T2) MX-2
Власник(и) «Міжнародний медіа центр»
«Інтерньюз нетворк»
Заснована 1997
Інтернет Офіційний сайт

СТБ — український загальнонаціональний телевізійний канал. Входить до медіахолдингу StarLightMedia, до якого також входять телеканали ICTV, Новий канал, М1, М2, QTV, а також ряд медіакомпаній (StarLight Sales,StarLight Brand Content, StarLight Commercial Production, StarLight Films, Vavёrka Production, StarLight Rental, StarLight Scenery, StarLight Digital, «Нові Медіа Проекти»)[1].

Вперше вийшов в ефір з 2 червня 1997 року. Натепер у зоні впевненого прийому сигналу СТБ знаходиться 94% території країни. Телеканал транслюється у всіх обласних центрах і великих містах з населенням більше ніж 50 000 мешканців.

Один з небагатьох українських каналів, який використовує окремі правила Харківського правопису у деяких телеперадачах, тим самим наражаючи на себе як схвальні, так і критичні коментарі з боку громадськості.[2]

Історія СТБ[ред.ред. код]

Засновниками каналу є ЗАТ «Міжнародний медіа центр» та корпорація «Інтерньюз нетворк» (США).

З 1997 року СТБ контролювався Володимиром Сівковичем, якому власне і належить ідея створення каналу на базі інфраструктури, створеної «Інтерньюз-Україна», команди, яка з вересня 1996 року (на частотах «УТ-2») створювала новини під назвою «Вікна» та додаткових можливостей компанії «ПроТБ». Поточний менеджмент здійснював Микола Княжицький.

Канал позиціонував себе як незалежний від влади і водночас використовувався Володимиром Сівковичем як засіб вирішення власних комерційних проблем. У 1999 році це призвело до конфлікту із оточенням президента Леоніда Кучми, внаслідок якого контроль над СТБ перейшов до структур близких до російської корпорації «Лукойл». Головою правління каналу наприкінці 1999 року став Олексій Федун.

2000 рік став роком реорганізації, підйому і постановки каналу на комерційні рейки, а сам бренд було розширено й посилено. Водночас, як і раніше, робилася ставка на інформаційне мовлення, яке в умовах посилення політичного тиску на медіа зберігало підкреслено об'єктивістський характер і утримовало високий рейтинг довіри серед глядачів. Програми «Вікна. Новини», «Вікна. Бізнес», «Вікна. Столиця», «Вікна. Кримінал», «Вікна. Спорт» та «Вікна. Опівночі» стали візитної карткою СТБ. Керівником інформаційної служби з початку 2000 року став Юрій Горбань.

У травні 2000 року програму «Вікна» зареєстрували як торгову марку, яка і дотепер належить телеканалу СТБ. У 2001 році було зареєстровано торгову марку «СТБ» і, за ініціативою Романа Скрипіна та за сприяння дніпропетровського приватного підприємця В'ячеслава Черкашина, телеканал СТБ отримав перший в Україні домен в мережі Інтернет у доменній зоні .UA — stb.ua

2002 року доля каналу досягла максимуму за всю його історію — 4,9%. Водночас із запровадженням системи тотальної цензури політичний тиск на «Вікна» посилився. На знак протесту проти цього частина журналістів залишила канал. Керівництво СТБ вирішило скоротити обсяги інформаційного мовлення. У другій половині 2003 року сталося доволі радикальне переформатування бренда, а головними «фішками» каналу стали загальнонаціональний чемпіонат зі стриптизу і реаліті-шоу «Будинок», «Голод» і скандальна програма «Заборонена зона». Як наслідок, рейтинги каналу впали — до 3,6% долі за підсумками 2003 року. Представники «Лукойла» почали шукати бажаючих купити СТБ.

У 2004 році контроль над каналом остаточно перейшов до структур, близьких до Віктора Пінчука. Замість Федуна правління СТБ очолив Володимир Бородянський, який раніше працював начальником відділу управління медіаактивами «Альфа-банку» в Україні («Новий канал», «Наше радіо», «Московський комсомолець в Україні»). Канал знову почали переформатовувати — на цей раз на пізнавально-розважальний.

Під час Помаранчевої Революції в Україні (2004 рік) СТБ намагався триматися нейтральної позиції. На початку 2006 р. на посаді керівника інформаційної служби СТБ Юрія Горбаня змінив Олексій Мустафін (працював на цій посаді до травня 2011 року).

Перформатування каналу дало результат. За підсумками 2004 року доля СТБ становила 3,71% (за піплометричною панеллю GfK Ukraine, аудиторія люди 18+, міста 50 тис.+), вже у 2005 р. досягла 5,2%, 2006 — 6,05%, 2007 — 6,7% , 2008 — 7,75%, 2009 — 8,27%, 2010 — 9,82%, 2011 — 9,9% (3-е місце серед телеканалів, які транслюються в Україні). У 2012-му році частка СТБ за аудиторією 14-49 50 тис.+ становила 11%. За цей час СТБ був єдиним серед українських телеканалів, який невпинно з року в рік підвищує частку телеперегляду.

Станом на осінь 2012-го року ядро аудиторії каналу становлять жінки віком 20-50 років. У 2012 року частка СТБ по цій цільовій групі становила 13,39% (панель 50 тис.+).

Слоганом СТБ на осінній телесезон 2012 року стало твердження «Можливо все», а візія СТБ на цей час формулюєтся так: «Ми створюємо масштабні й емоційні проекти для тих, хто вірить у мрію, у рішучість, у те, що, хоч як би було в житті складно, наступить твій момент — треба тільки докласти зусиль».

Серед найяскравіших постатей, які працювали на телеканалі СТБ — Микола Княжицький, Ольга Кисла, Олександр Кривенко, Іванна Коберник, Віталій Портников, Ростислав Хотин, Микола Вересень, Георгій та Мирослава Ґонґадзе, Мар'яна Чорна, Ірина Ванникова, Юрій Горбань, Роман Скрипін, Катерина Нестеренко, Сергій Попов, Олексій Мустафін, Сергій Андрушко, Наталія Соколенко, Ольга Червакова, Наталя Якимович, Ігор Татарчук, Олена Вінницька та інші.

Програми СТБ[ред.ред. код]

Інформаційні, соціальні і пізнавальні програми[ред.ред. код]

Розважальні програми[ред.ред. код]

Реаліті шоу[ред.ред. код]

Досягнення та нагороди[ред.ред. код]

У 2005 році СТБ одержав звання «Прорив року», і був визнаний «телеканалом з найдинамічнішим розвитком» в Україні за результатами Всеукраїнського конкурсу засобів масової інформації «Золоте перо».

У 2005 році телеканал СТБ став призером Першого Євразійського конкурсу «Зовнішність телеканалу-2005» відразу в двох номінаціях. У номінації «Найкращий промо-ролик фільму або серіалу» СТБ одержав друге місце за промо-ролик до серіалу «Чотири танкісти і собака». У номінації «промо-ролик документальної або науково-популярної програми» каналу СТБ дісталося третє місце за роботу «Весь світ. Таємниці стародавніх імперій», створений для анонсування ряду документальних фільмів, що транслюються на СТБ.

У 2005 році програма «Документальний детектив» отримала диплом Всеукраїнського щорічного конкурсу засобів масової інформації «Золоте перо-2005» в номінації «Найкраща програма телебачення про правопорядок».

У 2006 році колектив програми «Вікна-Новини» одержав чергове визнання свого професіоналізму — нагороду «Золоте Перо» Всеукраїнського щорічного конкурсу засобів масової інформації.

У 2007 році програма «Вікна-новини» телеканалу СТБ стала володарем титулу «Фаворит телепреси». Ім'я переможця визначали українські медіа-експерти. У 2008 році премію «Фаворит телепреси» отримала програма «За Вікнами», у 2009 — шоу «Україна має талант».

У 2007, 2009, 2010 і 2011 роках «Вікна-Новини» стали переможцями премії «Телетріумф» як найкраща новинна програма на українському телебаченні. У 2009, 2010 і 2011 роках — як найкращі репортери — «Телетріумф» отримали також журналісти «Вікон» Наталя Соколенко, Сергій Андрушко та Ольга Червакова.

У 2009 році Сергій Попов — був визнаний найкращим ведучий інформаційної програми, у 2010 і 2011 роках Оксана Марченко — найкращою ведучою розважальної програми.

У 2009 і 2010 роках найкращою розважальною програмою була визнана «Україна має талант», у 2011 — найкращим форматним розважальним шоу став «Х-фактор», а найкращим телевізійним документальним фільмом — «Майже доросла. Щоденник двадцятирічної».

Двічі — у 2010 і 2011 роках — спеціальний приз «Телетріумфу» отримував голова правління СТБ Володимир Бородянський.

У 2012-му році на національній телевізійній премії «Телетріумф» «Х-фактор. Революція» визнано найкращою форматною програмою року[3], а продюсерську команду проекту «Зважені та щасливі» у складі Галина Пілютікова, Руслан Городничий, Олексій Гладушевський, Юрій Кірпік — найкращою продюсерською групою телевізійної програми. Статуетку «Телетріумфу» як найкращий режисер-постановник телевізійної програми отримала Ксенія Бугрімова («Холостяк»), а як оператор-постановник — Олексій Коваленко («Танцюють всі!-4»). Також за роботу над проектом «Х-фактор. Революція» отримала відзнаку «стиліст року» Ольга Слонь.[4]

Логотип[ред.ред. код]

Телканал змінив 6 логотипів. Нинішній — 7-ий за рахунком.

З 1997 по 1998, з 1999 по 2001 та з 2004 і дотепер знаходиться у правому верхньому куті. З 1998 по 1999 та з 2001 по 2004 рік знаходився у лівому верхньому куті.

  • З 2 червня 1997 по 10 лютого 1999 року логотипом була біла літера «С», в центрі була біла замкова свердловина, поруч білим стиснутим шрифтом слово «ТБ». Знаходився у правому верхньому куті. Під час програм РенТБ логотип переміщувався у лівий верхній кут. 1 березня 1998 року логотип остаточно перемістився у лівий верхній кут. У новорічний час біла літера «С» була у вигляді сніжинки, в центрі була біла замкова свердловина.
  • З 11 лютого 1999 по 30 листопада 2000 року логотипом був бордово-фіолетовий прямокутник з білою літерою «С», в центрі була біла замкова свердловина, поруч слово «ТБ» білим шрифтом. Прямокутник приховував логотип РенТБ. Знаходився у правому верхньому куті. У Новорічний час прямокутник був темно-синього кольору, біла літера «С» була у вигляді сніжинки, в центрі була біла замкова свердловина.
  • З 1 грудня 2000 по 31 січня 2001 року логотипом був синій овал з білою літерою «С», в центрі була біла замкова свердловина, поруч слово «ТБ» білим шрифтом. Знаходився там само. У новорічний час в овал була вписана тільки ніжно-блакитна літера «С» у вигляді сніжинки, в центрі була ніжно-блакитна замкова свердловина, слово «ТБ» було відсутнє.
  • З 1 лютого 2001 по 30 листопада 2004 року логотипом була сіра перекинута літера «С», в центрі була сіра перекинута замкова свердловина і логотип був напівпрозорим. Знаходився у лівому верхньому куті. В новорічний час у 2001 році — перекинута літера «С» у вигляді сніжинки, в центрі була сіра перекинута замкова свердловина. У 2002 році — заморожена літера «С», в центрі була біла замкова свердловина. У 2003 році — перекинута літера «С», в центрі була сіра перекинута замкова свердловина, була розміщена на ялинковій гілці, поруч іграшки.
  • З 1 грудня 2004 по 31 серпня 2008 року логотипом був червоно-коричневий квадрат із заокругленими кутами, всередині була біла літера «С», ліворуч було написано слово «СТБ» білим шрифтом. Знаходився у правому верхньому куті. У новорічний час у 2004–2005 та 2007 роках на ялинковій гілці висів у вигляді іграшки червоно-коричневий квадрат із заокругленими кутами, всередині була біла літера «С», ліворуч було написано слово «СТБ» білим шрифтом.
  • З 1 вересня 2008 по 30 серпня 2013 року логотипом був червоний квадрат із заокругленими кутами, всередині біла літера «С», під ним підпис «ТИ ВДОМА». Знаходився там само. В новорічний час у 2008 та 2010 роках, був розміщений у вигляді будиночка червоний квадрат із заокругленими кутами, всередині біла літера «С», під ним підпис «ТИ ВДОМА».
  • З 31 серпня 2013 року і дотепер логотипом є темно-червоний квадрат із заокругленими кутами, всередині біла літера «С», під логотипом підпис «МОЖЛИВО ВСЕ!». Знаходиться там само.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Офіційний сайт StarLightMedia». StarLightMedia. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2013-11-01. 
  2. Літературний редактор СТБ Віктор Кабак: «Свою мову треба вивчати все життя», 20.03.2010
  3. «сюжет про це у «Вікнах»». stb.ua. 2012-12-03. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2013-11-01. 
  4. «Переможці «Телетріумфу–2012»». telekritika.ua. 2012-30-11. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-11-01. 

Посилання[ред.ред. код]