Саарська битва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саарська битва
Offensive de la Sarre
Дивна війна
Західний фронт
Soldat Francès al Saar.jpg
Французький солдат на вулиці німецького містечка. 15 жовтня 1944
Дата: 716 вересня 1939
Місце: Саар, Німеччина
Результат: захоплення незначної частини Саару французькими військами та вивід військ звідси
Сторони
Франція Франція Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Франція Моріс Густав Гамелен Третій Рейх Ервін фон Віцлебен
Військові формування
Франція XIX корпус Третій Рейх 1-а армія
Військові сили
41 дивізія,
2 400 танків
22 дивізії
Карта території Німеччини окупованої французькими військами в ході Саарської битви

Саарська битва (фр. Offensive de la Sarre, нім. Saar-Offensive) — наступальна операція французьких військ проти оборонних позицій 1-ї німецької армії в Саарі на ранній стадії Другої світової війни. Метою наступу в цьому секторі, щоб допомогти Польщі, яка була захоплена 1 вересня 1939. Тим не менш, напад було зупинено і французькі війська були виведені.

Наступ в Саарі в долині Рейну розпочався 7 вересня 1939 року, через чотири дні після того, як Франція оголосила війну Німеччині. Коли наступ почався, основні сили Вермахту були задіяні в битві проти польської армії, таким чином, французькі війська мали вирішальну чисельну перевагу вздовж кордону з Німеччиною. Одинадцять французьких дивізій пройшли по 23-кілометровому фронті поблизу Саарбрюкену проти слабких німецьких опозиції, на глибину 6 миль. Французькі війська захопили близько 20 сіл, з яких були евакуйовані німецькі підрозділи. Тим не менш, наступ було зупинено після того, як Франція захопила ліси Варт, щільно замінованої території Німеччини площею три квадратних милі.

Напад на землі Саар не призвів до будь-якого відволікання німецьких військ. 12 вересня англо-французька Вища військова рада зібралася на обговорення ситуації, що склалася, в Аббевіль у Франції. Військова рада ухвалила рішення негайно припинити всі наступальні дії. Французький генерал Моріс Гамелен наказав своїм військам зупинитися не ближче, ніж в 1 кілометрі від німецьких позицій вздовж лінії Зігфрида. Тим не менш, Гамель послав телеграму польському фельдмаршалу Едвард Ридз-Сміглий, що половина його дивізій перебуває в контакті з ворогом, і що. завдяки французьким досягненням, Вермахт змушений відвести, принаймні, шість дивізій з Польщі. Але, в реальності такого не було.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Snyder, Louis L. The War: A Concise History 1939–1945. Julian Messner, Inc., 1960. p.95-96.
  • Liddell Hart, B. H. History of the Second World War. G.P. Putnam's Sons, 1970. p. 31-33.

Примітки[ред.ред. код]