Саар (Ліга Націй)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Saarbeckengebiet (de)
Le Territoire du Bassin de la Sarre (fr)
Територія Саарського басейну
Спеціальна територія
Німецька Імперія Flag of the German Empire.svg
1920 – 1935 Нацистська Німеччина Flag of German Reich (1935–1945).svg

Прапор Саар

Прапор

Розташування Саар
Мапа регіону. Територія показана пурпурним.
Столиця Саарбрюкен
Державний лад Спеціальна територія
Голови комісії управління територією
 - 1920-1926 Victor Rault
 - 1926-1927 George W. Stephens
 - 1927-1932 Sir Ernest Collins Wilton
 - 1932-1935 Sir Geoffrey Knox
Історичний період Міжвійськовий період
 - Версальський договір Січень 10
 - Плебісцити Січень 13, 1935
 - Ліквідовано Березень 1
Населення
 - 1933 812 000 осіб
Валюта Саарський франк

Територія Саарського басейну (фр. Le Territoire du Bassin de la Sarre, нім. Saarbeckengebiet), також відома як Saar або Saargebiet, регіон Німеччини, який був зайнятий і управлявся Британією і Францією 19201935 під мандатом Ліги Націй, згідно з Версальським договором[1] З населенням в 1933 — 812,000 осіб і столицею Саарбрюкен.[2] Майже відповідає межам землі Саарланд в сучасній Німеччині, але дещо менший за площею.[3]. Після плебісциту, що відбувся 1935, терени були повернені Німеччині.

Управління[ред.ред. код]

По Версальському договору надзвичайно індустріалізований Саарланд мав бути зайнятим і управлятися Британією і Францією під мандатом Ліги Націй протягом періоду 15 років, і його кам'яновугільні басейни віддали Франції. Протягом цього часу Саарланд управлявся Комісією з 5 персон представників країн-окупантів. По умовам мандату у комісію довелося включити як мінімум одного француза і одного саарського німця.[4] Наприкінці окупації, плебісцит визначив майбутній статус Саар. Він охопив частину прусської Рейнської провінції і баварської Рейнського Пфальцу. Саар мав власну валюту, Саарський франк, і власні поштові марки протягом цього періоду.

Плебісцит[ред.ред. код]

У 1933, значна кількість політичних супротивників Націонал-соціалізму було переміщено у Саар, оскільки Саар був частиною Німеччини, яка залишилася під іноземним управлінням, після Першої світової війни. В результаті, анти-нацистські групи агітували у Саарланді, щоб залишитися під британським і французьким контролем за мандатом Ліги Націй. Проте, більшість населення, було етнічними німцями і з сильними місцевими анти-французькими настроями, і заклики залишити іноземні війська викликали підозру у зраді. Після закінчення 15-річного терміну мандата, плебісцит відбувся 13 січня, 1935, з участю виборців 98 %. 90.73 %, виборців проголосувало за приєднання до Німецького Рейху, і тільки 8.86 %, мало бажання зберегти статус-кво. Третій вибір приєднання до Франції, підтримало 0.41 % виборців.

Націонал-Соціалістичне управління[ред.ред. код]

Німеччина в 1941. Рейсхгау Вестмарк позначено жовтим.

17 січня 1935, Рада Ліги схвалила повторне об'єднання территорії з Німеччиною. 1 березня, Німеччина повторно возз'єдналась з Саарландом. Призначивши Джозефа Бюкела Reichskommissar für die Rückgliederung des Saarlandes « Рейхкоміссаром з повторного об'єднання Саарланду».

Багато супротивників Націонал-соціалізму, хто знайшов притулок в Саарі, було кинуто у в'язниці.

8 квітня 1940 Саар змінив назву на Saarpfalz (Саарпфальц) або «Saar-Palatinate». (Саар-Палатінате).

Французький протекторат[ред.ред. код]

Після Другої Світової Війни регіон став французьким протекторатом, внаслідок економічних і політичних зв'язків з Францією. Після заснування Західної Німеччини і Східної Німеччини у 1949, Саарланд став автономним регіоном Франції (на кшталт Шотландії або Уельсу в межах Сполученого Королівства), з його власними паспортами, Олімпійською командою (1952) і національною футбольною командою. Проте, вугільні шахти (домінуюча промисловість в регіоні у той час) залишилися під прямим державним контролем («Regie des mines de la Sarre»), і Франція також наполягала на грошовому об'єднанні (Саарський франк). Проте, Саарланд не розглядався Францією або місцевим населенням, французькою територією. Місцеве німецьке населення, було дуже вороже до французьких територіальних амбіцій. 23 жовтня 1955 відбувся референдум, який покінчив з французьким правлінням і незабаром Саарланд знову приєднався до Німеччини.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Article 45-50 with Annex, Treaty of Versailles
  2. Archontology.org: Saarland: Heads of Administration: 1920-1935
  3. The extent of the territory is specified in Article 48, Treaty of Versailles
  4. Paragraph 16-17, Chapter II, Annex to Article 45-50, Treaty of Versailles