Саббатай Цеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саббатай Цеві

Саббатай Цеві (שבתאי צבי, Шабтай Цві; 1 серпня 1626, Смірна — 17 вересня 1676), провідник єврейського месіяністичного руху 17 століття.

Біографія[ред.ред. код]

Родом зі СмірниМалій Азії), який проголосив себе месією — визволителем єврейського народу. Хоч турецька влада заарештувала Саббатая Цві, й він прийняв іслам, проте його вчення визнавали численні єврейські громади в діаспорі, у тому числі й в Україні, зокрема по війнах Богдана Хмельницького, в яких вони вбачали передмесіяністичні страждання, що з появою месії перетворяться на радість.

Проти саббатіанства виступали рабини, зокрема на соборі у Львові 1722 року, та духовенство християнських церков (Іоанікій Ґалятовський у творі «Месія правдивий», 1669). З часом, коли надії покладені на Саббатая Цеві не здійснилися, його рух занепав і залишився тільки у невеликих групах (у Буську, Глинянах, Жовкві, Надвірній, Підгайцях, Рогатині) та став базою на українських землях для франкістів.

Відомі прихильники саббатіанства — вихідці з Підгайців: Самійло-Яків Фальк (Фалькон), який 1742 року переїхав до Лондона (Велика Британія) і там здобув славу чудотворця, та Мойсей-Давид, котрий діяв у Португалії[1].

Література[ред.ред. код]

  1. Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.  — ISBN 966-528-199-2. — Т. 2: К-О. — 2005. — 706 c.