Саватій (Врабець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саватій
Народився 3 лютого 1880(1880-02-03)[1]
Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер 14 грудня 1959(1959-12-14) (79 років) або 14 листопада 1959(1959-11-14)[1] (79 років)
Прага, Чехословаччина
Поховання Ольшанський цвинтар
Країна  Чехословаччина
Діяльність православний священник, православний чернець
Галузь pastoral cared[1], місіонерство[d][1] і monkish lifed[1]
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Знання мов чеська[1]
Конфесія православ'я

Архієпископ Саватій, у миру Антонін Їндржіх Врабець, чеськ. Antonín Jindřich Vrabec (3 лютого 1880, Жижков — 14 грудня 1959 Прага) — чеський біскуп константинопольської православної церкви й архієпископ празький та всієї Чехословачинни, панславіст.

Біографія[ред. | ред. код]

Його Блаженість Саватій народився 3 лютого 1880 року в родині годинникаря на Жіжкові, тоді ще в районі біля Праги. Після закінчення технічної реальної школи в Карліні переїжджає до Російської імперії. З 1900 учився в Уфі, де в лютому 1902 року був пострижений в монахи та прийняв ім'я Саватій (стрг. Σαββάτιος). 1902 — 1907 закінчив Київську Духовну Академію, де отримав звання кандидат богослов'я. По висвяченню на священика у квітні 1907 до 1921 серед чехів на Волині. З 1909 року викладав у семінарії в українському Клевані. В році 1911 його обрано ректором, згодом ігуменом, з 1914 архімандрит. Після 14літного православного стажу в Україні 30 жовтня 1921 року реемігрує до Праги. Потім Саватій подорожував по Туреччині. В Константинополі його 4 березня 1923 року патріарх Мелетій IV висвятив на єпископа й архієпископа празького та всієї Чехословаччини.

Очолював Православну Церкву на Закарпатті, поки чеський уряд не визнав там юрисдикції Сербської Православної Церкви. У 1939 як архієпископ. Візитував парафії Карпатської України. Брав участь у висвяченні професора І. Огієнка в Холмі (1940).

В'язень концентраційного табору Дахау (1942 — 1944). Після повернення до Праги йому знову не дозволяли займатися духовною службою. Після нової окупації Чехословаччини в році 1948 Саватій відмовляється від всіх церковних звань на користь російського архієпископа Єлефтерія.

Саватій помирає 14 грудня 1959 в Празі. Похорон провів празький митрополит Іоан (Кухтін). Похований в православній секції на Ольшанському цвинтарі в Празі.

Література[ред. | ред. код]

  • Нарис історії Української православної церкви. Том IV, частина 2 — Нью-Йорк: БАНД БРУК, 1966. — C. 83, 84, 112, 165—167, 174, 216
  • Данилець Ю. В. Архієпископ Савватій (Врабец) та православна церква на Підкарпатській Русі в 20-30-х рр. ХХ ст. // Науковий вісник. Вип. 3 / Ужгородська Українська богословська академія ім. св. Кирила та Мефодія — Карпатський університет ім. А. Волошина. — Ужгород, 2006. — С. 28-39.
  • Данилець Ю. В. Діяльність архієпископа Савватія (Врабец) на Підкарпатській Русі у 1920—1930-х рр. // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць. Вип. 10. — Львів, 2009. — С. 135—146.
  • Pavel Marek, Voldymyr Bureha, Jurij Danilec. Arcibiskup Sawatij (1880-1959). Nástin života a díla zakladatelské postavy pravoslavné církve v Československé republice. — Olomouc: Univerzita Palackého v Olomouci, 2009. — 250 с. — ISBN 978-80-244-2434-7.
  • Данилець Ю. В. Савватій (Врабец) // Карпатська Україна. Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії. У двох томах. — Т. 2. — Ужгород: Закарпаття, 2010. — С. 567—571.
  • Данилець Ю. В. До питання про діяльність архієпископа Савватія (Врабеца) на Підкарпатській Русі в 1923—1931 рр. // Наукові записки Ужгородського університету. Серія: Історично-релігійні студії. — Випуск 2. — Ужгород, 2013. — С. 88-107.
  • Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819—1920-е гг. Материалы из собрания проф. протоиерея Ф. И. Титова и архива КДА в четырёх томах. Том I. А-Й. // Издательский отдел Украинской Православной Церкви. — Киев 2015. — С. 315—316

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Czech National Authority Database