Сава Освячений
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Са́ва Освя́чений (* 439 — † 5 грудня 532) — святий, монах грецький, св., засновник монастиря (лаври) в Мар Сабі (біля Єрусалима, Палестина) та інших монастирів.
Родом кападокієць, він з восьми років жив у монастирі. 484 року заснував у пустелі коло Йордана монастир, який пізніше отримав назву монастиря св. Сави Освяченого. Преподобний Сава склав перше правило чернечого «Богослужбового статуту» (Єрусалимський Типикон). Помер 532 року. Пам'ять 5 грудня та в суботу сиропусного тижня.
| « | Іншої ночі блаженний Сава вийшов із келії своєї і пішов через потік, співаючи Псалтир. І бачить раптом вниз по течії потоку, де тепер лежить чесне його тіло, посеред тої церкви стовп вогняний, що стояв на землі, а верхом сягав неба. Побачивши ж жахливе те видіння, настрашений і зраділий подумав про сказане в книгах: про сходи, показані Іакову, кажучи: «До чого страшне місце це! Є це ніщо інше, як Дім Божий!» І пробувши на тому місці до зорі, молячись, зі страхом і трепетом зійшов (туди), де був стовп вогняний, і знайшов печеру велику та чудесну церкву з образом Божим. На східній стіні — Вівтар Богозданий, на північній — велике приміщення для диякона. | » |
|
— З житія преподобного Сави Освяченого |
||
Джерела[ред.]
- Бурій В.М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009.
