Сажа

Са́жа або технічний вуглець — порошкоподібний залишок від неповного окиснення вуглецьвмісних речовин.

Сажа складається переважно з аморфного вуглецю. Сажа - аморфний вуглець, продукт неповного згоряння або термічного розкладання вуглеводнів в неконтрольованих умовах. У великих кількостях її використовують для приготування чорної фарби в поліграфічній і лакофарбової промисловості. У Франції за часів Карла II з використанням сажі виготовляли ваксу. Термін «сажа» іноді неточно застосовують для найменування вуглецевого продукту - технічного вуглецю, виробленого в промислових масштабах для наповнення гум та інших пластичних мас. Газова сажа - назва чорної фарби (особливо художньої) з пігментом «сажа». За способом виробництва сажі ділять на три групи: канальні, пічні і термічні. Канальні (дифузійні) сажі отримують при неповному спалюванні природного газу або його суміші з маслом (наприклад, антраценовим) в так званих горілчаних камерах, наділених щілинними пальниками. Усередині камер розташовані охолоджувальні поверхні, на яких сажа осідає з дифузійного полум'я. Пічні сажі отримують при неповному спалюванні масла, природного газу або їх суміші в факелі, створюваному спеціальним пристроєм в реакторах (печах). Сажа у вигляді аерозолю виноситься з реактора продуктами згоряння, і вловлюється спеціальними фільтрами. Термічні сажі отримують в спеціальних реакторах при термічному розкладанні природного газу без доступу повітря.Сажа входить в категорію частинок, небезпечних для легких, так як частинки менше п'яти мікрометрів в діаметрі не відфільтровуються у верхніх дихальних шляхах. Дим від дизельних двигунів, що складається в основному із сажі, вважається особливо небезпечним через те, що його частинки призводять до раку.

Використання

Сажу використовують як наповнювач для гуми й пластмас, пігмент для друкарської фарби, виробництва туші для малювання.

Див. також

• Вулканізація

Джерела

• В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
• Marsh H., Heintz E.A., Rodrigues-Reinoso F. Introduction to carbon technologies. Alicante: Universidad, 1997. 696 p.
• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Саранчук В. И. и др. Углерод: неизвестное об известном. — Донецк: УК Центр, 2006.