Сазоно-Баланівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сазоно-Баланівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Богодухівський район
Громада Богодухівська міська громада
Облікова картка Сазоно-Баланівка 
Основні дані
Засноване 1764
Населення 339
Площа 0,95 км²
Густота населення 357 осіб/км²
Поштовий індекс 62162
Телефонний код +380 5758
Географічні дані
Географічні координати 50°03′56″ пн. ш. 35°48′47″ сх. д. / 50.06556° пн. ш. 35.81306° сх. д. / 50.06556; 35.81306Координати: 50°03′56″ пн. ш. 35°48′47″ сх. д. / 50.06556° пн. ш. 35.81306° сх. д. / 50.06556; 35.81306
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Місцева влада
Адреса ради 62162, Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Сазоно-Баланівка, вул. Центральна, 54
Сільський голова Малайдакова Євгенія Лігорівна
Карта
Сазоно-Баланівка. Карта розташування: Україна
Сазоно-Баланівка
Сазоно-Баланівка
Сазоно-Баланівка. Карта розташування: Харківська область
Сазоно-Баланівка
Сазоно-Баланівка
Мапа
Мапа

Са́зоно-Бала́нівка (при заснуванні — Юнаківка, Юнаків, до 1920 — Глибокий, до 1941 — Баланівка) — село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України.

Географія[ред. | ред. код]

Село Сазоно-Баланівка знаходиться за 3 км від залізничної станції Зупинний пункт 198 км. Село оточують невеликі лісові масиви. Поруч проходить автомобільна дорога Р46.

Назва[ред. | ред. код]

Заснований як хутір Юнаківка; в 1920 р. хутір перейменовано в Баланівку і в 1941 р. об'єднаний з хутором Сазонів.

Історія[ред. | ред. код]

1764 року заснований як хутір Юнаківка.

За даними на 1864 рік на хуторі Юнаків Харківського повіту мешкало 103 особи (57 чоловічої статі та 46 — жіночої), налічувалось 25 дворових господарств[1].

На хуторі Глибокий мешкало 21 особа (12 чоловічої статі та 9 — жіночої), налічувалось 5 дворових господарств[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Сазоно-Баланівці та Ріпках — 156 людей[3].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 94,69%
російська 5,01%
білоруська 0,30%

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 77)(рос. дореф.)
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 76)(рос. дореф.)
  3. Мартиролог. Харківська область, ст. 389—391 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 5 вересня 2015.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]