Сайда (вид риб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сайда
Pollachius virens 01.jpg
Pollachius virens.png
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Тріскоподібні (Gadiformes)
Родина: Тріскові (Gadidae)
Рід: Сайда (Pollachius)
Вид: Сайда
Біноміальна назва
Pollachius virens
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pollachius virens
EOL: 994633
ITIS logo.jpg ITIS: 164727
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8060
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pollachius virens

Сайда (Pollachius virens) — зграйна пелагічна риба родини тріскових (Gadidae).

Опис[ред.ред. код]

Тіло у сайди видовжене з трьома спинними і двома анальними плавцями. Відмінною особливістю зовнішнього вигляду сайди від інших представників цієї ж родини є наявність на тулубі бокової лінії. Це світла смуга, яка рельєфно простежується вздовж всього тіла. Забарвлення голови та спини чорнувате. Воно переходить через боки до черева в сріблясто-білий колір. Дорослі особини мають дещо випнуту вперед нижню щелепу. Підборідний вусик дуже короткий.

Тривалість життя сайди становить 30 років. Довжина тіла від 60 до 90 см інколи сягає 1 м 20 см при вазі до 17 кілограмів. Найбільшу в світі рибину вагою 22,3 кг, виловлено в Сальстраумені в північній Норвегії.

Поширення[ред.ред. код]

Сайда поширена по всій північній Атлантиці від Гренландії до Нью-Йорка, в північній частині Північного моря біля берегів Норвегії та Ісландії, інколи, але рідко, зустрічається в Балтійському морі. Сайда сильно мігрує, навесні заходить далеко на північ, а восени — на південь. Риба тримається поблизу узбережжя та у відкритому морі на глибині до 250 м.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Основним джерелом живлення для молодняка є ракоподібні та риб'яча ікра. Дорослі особини харчуються дрібними зграйними рибами: шпротами, оселедцями, мойвою, піщанкою. Полює сайда великими зграями. Оточуючи здобич зусібіч створює сильний шум.

Нерест сайди проходить по всьому ареалу з січня до червня залежно від місця. В кінці березня, іноді на початку квітня, самиці мігрують на нерест в Каттегат — протоку між південно-західною частиною Скандинавського півострова і східним узбережжям півострова Ютландія, яка з'єднує Північне та Балтійське моря. Викидання ікри відбувається на глибині до 200 метрів над м'якими ґрунтами при температурі 8-10 ° С і солоності води близько 35‰. Одна особина жіночої статі здатна відкласти від 5 до 8 млн ікринок діаметром до 1 мм. Через два тижні прокльовується личинки довжиною до 3,5 мм, які потім інтенсивно розносяться течіями на сотні кілометрів від місць нересту.

Література[ред.ред. код]

  • Hans-Heinrich Reinsch: Köhler und Steinköhler: Pollachius virens und P. pollachius. Die neue Brehm-Bücherei, Band 496. A. Ziemsen Verlag, Wittenberg Lutherstadt 1976