Саймон Ньюкомб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саймон Ньюкомб
Simon Newcomb
Simon Newcomb 01.jpg
Народився 12 березня 1835(1835-03-12)
Уолліс (Нова Шотландія, Канада Канада)
Помер 11 липня 1909(1909-07-11) (74 роки)
Громадянство Сполучені Штати Америки
Канада
Національність Канадієць
Галузь наукових інтересів Астрономія, економіка
Заклад Морська обсерваторія, Морська академія США, університет Джона Хопкінса
Alma mater Гарвардський університет
Вчене звання професор
Відомий завдяки: Обчислення астрономічних постійних, складання астрономічних таблиць
Нагороди Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства, медаль імені X. Гюйгенса, медаль Коплі, Медаль Кетрін Брюс

Саймон Ньюкомб (англ. Simon Newcomb, * 12 березня 1835, Уолліс (Нова Шотландія, Канада) — † 11 липня 1909) — американський астроном, математик і економіст, член Національної АН США. Входить до списку 100 великих економістів минулого.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Уоллісі (Нова Шотландія, Канада). У 1853 переїхав до США. Астрономію і математику почав вивчати самостійно, протягом року навчався в Гарвардському університеті, який закінчив у 1858. У 1858 — 1861 працював у Ефемерідному бюро в Кембриджі, в 1861 — 1877 — співробітник Морської обсерваторії у Вашингтоні і професор математики Морської академії. У 1877 — 1897 очолював обчислювальне бюро американського морського щорічника, в 18841894 — професор математики і астрономії університету Джона Хопкінса.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Наукові праці відносяться до небесної механіки, астрометрії, навігаційної астрономії. Виконав фундаментальні дослідження руху планет, зокрема розробив теорію руху Нептуна. Визначивши заново та отримавши найдостовірніші значення всіх астрономічних постійних, що характеризують рух Землі і планет, склав надзвичайно точні таблиці руху чотирьох найближчих до Сонця планет; використовував при цьому спостереження, зроблені з 1750 по 1890 в різних обсерваторіях світу.

Під його керівництвом були обчислені таблиці руху Урана і Нептуна. Обчисленими Ньюкомбом астрономічними постійними користуються до цього часу, на них грунтуються всі дослідження з теоретичної астрономії та астрометрії. Вніс великий внесок в удосконалення теорії руху Місяця. Зібрав і обробив усі спостереження Місяця починаючи з найдавніших часів. Дані Ньюкомба лягли в основу найдосконалішої теорії і таблиць руху Місяця Е. У. Брауна, виданих у 1919.

Побудував фундаментальну систему зоряних положень і оформив її у вигляді відомого фундаментального каталогу, складеного на основі спостережень 21 обсерваторії і містить 1597 опорних зірок.

Спільно з А. Майкельсоном визначив швидкість світла за методом Фізо. Дав пояснення розбіжності між визначеним С. К. Чандлером періодом вільних коливань полюсів Землі і періодом, обчисленими Л. Ейлером.

Саймон Ньюкомб був автором біля 400 наукових праць. Талановитий популяризатор науки, автор відомих книг «Астрономія в загальнозрозумілому викладі», «Астрономія для всіх». Протягом багатьох десятків років, всю першу половину XX ст., астрономічний світ жив за Ньюкомбом, тобто спирався на обчислені їм астрономічні постійні і на його астрономічні таблиці.

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Член Лондонського королівського товариства (1877), Паризької АН, іноземний почесний член Петербурзької АН (1896), адмірал ВМС США.

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1874), медаль імені X. Гюйгенса Нідерландського товариства наук (1878), медаль Коплі Лондонського королівського товариства (1890), перший лауреат медалі Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1898).

Основні праці[ред.ред. код]

  • «Метод і предмет політичної економії» (The Method and Province of Political Economy, 1875)
  • «Астрономія для всіх» (Researches of the motion of the Moon, 1878)
  • «Організація праці» (The Organization of Labor, 1880)
  • «Принципи оподаткування» (Principles of Taxation, 1880)
  • «The elements of the four inner planets and the fundamental constants of astronomy», 1895
  • «A compendium of spherical astronomy», 1906

Міф про неможливість польотів[ред.ред. код]

Ньюкомбу часто приписують, що нібито у 1870-ті роки він науково довів, що літальний апарат важчий за повітря літати не може.[1] Однак, це неправда. Ньюкомб особливо критично ставився до роботи Самюеля Ленглі, в якій той заявляв, що він міг би побудувати літальний апарат, що приводиться в рух паровим двигуном. Ньюкомб заперечував, що

« Двадцятому століттю судилося побачити ті сили природи, які дозволять нам літати з континенту на континент зі швидкістю, набагато перевищує швидкість польоту птахів. Але якщо ж ми поставимо собі запитання, чи можливий повітряний політ за наших сучасних знаннях, чи буде, з урахуванням тих матеріалів, якими ми зараз володіємо, цей набір із сталі, тканини і дроту, що приводиться в рух силою пара, представляти із себе вдалий літальний апарат, висновок цілком можливо виявиться зовсім іншим.  »

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]