Сай (клинок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
пара кинджалів сай

Сай — колюча клинкова холодна зброя типу стилета. Традиційна для жителів Окінави (Японія). Припускають, що сай - похідний від тризубця для розпушування землі. Згодом став застосовуватися як парна зброя, третій сай носили за поясом у якості запасного (метального). Суцільнокований сай мав круглий або багатогранний клинок з гострим, рідше затупленим вістрям. Заготовка для сая являла собою хрест, один кінець якого був ударним, протилежний призначав для кріплення рукояті, а два бічні звивалися паралельно клинку на деякій відстані від центру й заточені, утворюючи подобу гарди і виконуючи вражаючу роль. Рукоять із навершієм у вигляді кулі покривалася насічкою або оберталася шорсткою шкірою для поліпшення захоплення. Важливим моментом у конструкції сая є баланс між рукояттю й клинком по перехрестю гарди, який в ідеалі зберігається по обох діагоналях, проведеним через перехрестя гарди й бічні клинки тризубця. Іноді сай прикріплювали до кінця ціпка: отримана гібридна зброя називається нунти.

Техніка володіння саєм складніше техніки іншої колючо-ріжучої зброї близької або середньої дистанції бою. Захоплення сая різноманітний: рукоять затискається в кулаці, рукоять затискається в долоні з орієнтацією великого й вказівного пальців по бічних клинках тризубця, сай беруть за центральний клинок (він не відточений) і діють ним як гаком. Можливо парне застосування сая з різними видами захоплень правою й лівою руками. Завдяки характерним рисам цієї зброї обеззброювання супротивника може відбуватися без техніки захоплень.

Загальна довжина сая досягала 600 мм, вага від 500 до 1200 г.