Сакмарський ярус
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сакмарський ярус (рос. сакмарский ярус, англ. Sakmarian, нім. Sakmar) – другий знизу ярус нижнього відділу пермської системи. Від р. Сакмара (притока р. Урал).
Виділений геологом В. Е. Руженцевим у 1936 р. Підстилається ассельським і перекривається яхташським (артинським) ярусами. Стратотипом сакмарського ярусу є гора Курмаїн на Південному Уралі. С.я. ділиться на тастубський і стерлітамакський горизонти. Відкладення С.я. поширені на Східно-Європейській платформі, західному схилі Уралу і в Середній Азії, рідше трапляється в Західній Європі (Карнійські Альпи), в Північній Америці і в Західній Австралії.
Джерела [ред.]
- Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
