Сакральне мистецтво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сакра́льне мисте́цтво — мистецтво, тісно пов'язане з вірою в Бога, релігійними обрядами, релігійним життям, символізмом божественної сили.

Сакральне мистецтво в цілому є мистецтвом символічним. Головний чинник, який у ньому домінував протягом всієї історії цього мистецтва — це символічність. Вся ідеологія, культура, література, літургія християнства та інших релігій — глибоко за своєю суттю символічні, що складає винятково велику тему, якій присвячена численна наукова література. Символ відіграє лише роль стимулятора для виникнення ідеї у свідомості людини.

Сакральні символи[ред.ред. код]

Ще в ІІІ ст. Климент Олександрійський, один зі Святих Отців церкви (помер 220 р). радив приховувати зображення під символами, такими на той час поширеними, як риба, пальма, голуб, змія, дракон, і тим самим приховану ідею уберігати від зневаги ворогами. Зображення християн в катакомбах переважно були СИМВОЛІЧНО шифрованими.

Хрест — найдавніший СИМВОЛ вічності, сонця, безсмертя, страждання, а в християнстві — віри, в користуванні яких він був уже в 1 ст.. про що згадує римський історик Светоній. Однак віра християн в силу хреста розповсюдилась лише в період імператора Костянтина, якому, легендою, з'явився перед битвою з його співправителем Максенцієм ангел з хрестом в руках. Але Розп'яття довго не приживалось, бо християни ще до V ст не зображували розп'ятого Христа через ганебність кари і погорду до покараних таким способом. Така смерть вважалась негідною вільної людини. Після скасування цієї кари імператором Костянтином у IV ст. минуло ще кілька поколінь, щоб забувся її ганебний смисл. За переданнями Хрест Мук Господніх був виготовлений з чотирьох порід дерев: кедра, кипариса, оливи і пальми: що символізувало чотири частини світу. Хрест залишався найсвятішим знаком під час іконоборства у Візантії (726—843 рр,). коли були заборонені фігуративно-сюжетн і зображення.

Чимало птахів наділялося символічними значеннями, До них, передовсім, належить голуб.

Голуб — найстарший християнський символ, який мав чимало значень: істини, невинності, чистоти, смиренності, заспокоєння, Христа. Встановлений Отцями церкви голуб був символ Святого Духа, а також єдності Церкви, добрих християн, поєднання з Богом (Ной), Боже милосердіє, церковну спільноту, небесний рай та небесну чистоту. Голуб з маслиновою гілкою в дзьобові символізував мир, бо саме так було повідомлено Ноєві (про спадання вод Потопу та про мир між Богом і людьми — родиною Ноя). У християнському мистецтві голуб означає вічність, безсмертя духа, Благовіщеня. Святий Дух (в сцені Богоявлення). Качка — зимовий птах — СИМВОЛ смерті. Орел — символ небес, посланець небес, сила й небесна справедливість, швидкість, відродження і воскресіння у Хресті, а також символ піднесення душі до Бога і прагнення до вічних осель, день Суду і вознесіння. Пелікан — символ вічною життя. Півень — у ранньохристиянський, катакомнин період цей символ не ви значно пізніше. Півень був символом Сонця, світла, світу, бо перемагає . образ Христа. який закликав до правдивою життя, до світла й християнського повернення Господа з пекла і тим самим знаменує перемогу над гріхом і смертю на Страшному Суді воскресіння людей із ночі нашої дочасної дійсності до ім'я є емблемою гріхопадіння, образом зла. диявола, темних сил пекла. Вівця — невинність, чистота, непорочність. В Новому Завіті — це Христос — покутник, атрибут Івана Хрестителя, апостолів, учнів Христа, добрих дітей. Овеча отара — не християни, стадо Доброго Пастиря, парафіяни, що підлягають духовній опіці. Вівця — душа праведника. Виноградна лоза — символ Євхаристії, символ Христа. його крові, пролитої за відкуплення людства від гріхів. Виноградне гроно з хлібом — символ Євхаристії Маслинова гілка — символ миру і надії, її часто тримають у ранньохристиянських малюнках. Різних символів сцен і поодиноких образів, які б мали прихований зміст кількість зростала поступово з часом, особливо у ХУП1-ХХ ст., що пов'язано зі станом церкви та її завданнями. На відміну від прозорої ЯСНОСТІ й простуватої асоціативності образів і сцен перших катакомбних зображень символіка останніх століть змістовно досить поглибилась і ускладнилась.

Сакральне мистецтво України[ред.ред. код]

Церква впродовж багатьох віків була для українського народу тим об'єктом, в який вкладали найкращі досягнення українського творчого генія. Це стосувалося й архітектурного образу, і внутрішнього оздоблення церковного мистецтва. Зароджене у формах стилістики візантизму, засвоївши протягом віків стильові течії європейського мистецтва, українське церковне мистецтво завжди прагнуло власної національної самоідентифікації, інтерпретуючи усталені канони, типи, сюжети через призму національного світосприйняття.

Впродовж багатьох років тоталітарного правління в Україні, ідейного поневолення «офіційного» комуністичного атеїзму переважно всі найкращі осягнення в царині релігійного мистецтва було знищено і традиція на довгі роки була перервана та забута.

Критична ситуація в сучасному сакральному мистецтві є прямим наслідком браку концепцій розвитку цього мистецтва серед теоретиків, мистецтвознавців, письменників, діячів церкви, науковців.

Напрямні розвитку[ред.ред. код]

Існує два вектори впливу на українське сакральне мистецтво — східний та західний. Східний вектор послужив як генетичний фундамент української культури, візантійське мистецтво стає одним з вирішальних та головних чинників побудови державности Київської Русі, ідеологічною та духовною зброєю в поширенні віри, закладає фундаменти національного мистецтва.

Західний вектор бурхливими хвилями омивав «візантійський» берег української культури, яка в своїй історії коливалася поміж окцидентальним припливом і відпливом. Українській християнській культурі притаманний орієнтально-окцидентальний генетичний архетип. У цьому контексті було б помилково вважати поствізантійський вектор єдино правильним шляхом розвитку нашого мистецтва.

Монументальне малярство[ред.ред. код]

Малярство на полотні[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література і джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]