Саксен-Лауенбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Herzogtum Sachsen-Lauenburg
Герцогство Саксен-Лауенбург
Округ Священної Римської імперії
Держава Німецького союзу
1296–1803
1814–1876
Прапор Герб
Прапор Герб
1507–1671 рр.
Розташування Саксен-Лауенбург
Саксен-Лауенбург 1848 р.
Столиця Лауенбурзі на Ельбі (до 1619 р.)
Ратцебург (з 1619 р.)
Форма правління Абсолютизм
Історичний період Середньовіччя
 - Відокремлення від
    герцогства Саксонія

 - Поділ на
    Саксен-Мьольн-Бергедорф
    та Саксен-Ратцебург


1303–1401
 - Персональна унія:
     - з Люнебург-Целле
     - з Брауншвейг-Люнебург

1689–1705
1705–1803
 - Розпуск через
    Наполеонівські війни

1803–1814
 - Персональна унія:
     - з Данія
     - з Пруссія

1814–1864
1865–1876
 - До складу Пруссії 1876
Попередник
Наступник
Duchy of Saxony Князівство Саксонія
Хадельн Hadeln
Королівство Пруссія Flag of Prussia (1803).gif
Саксен-Лауенбург близько 1400 р. (зеленим), включно з землями на південь від Ельби та Нойхаузом, але без Надельна вниз по течії Ельби.

Герцогство Саксен-Лауенбург (нім. Herzogtum Sachsen-Lauenburg), відоме в XIV-XVII століттях як Нижня Саксонія (нім. Niedersachsen), а пізніше як Герцогство Лауенбург — імперське герцогство, існувало в 1296-1803 і в 1814-1876 роках на крайньому південному сході Шлезвіг-Гольштейну. Географічний центр знаходився на території сучасного герцогства Лауенбург і перша столиця знаходилась в Лауенбурзі на Ельбі, а 1619 р. була перенесена до Ратцебургу.

Історія[ред.ред. код]

Герб Саксен-Лауенбургу встановлений Леопольдом I Габсбургом в 1671 р.

Герцогство утворилося після того, як імператор Фрідріх I Барбаросса розділив колишнє герцогство Саксонія на герцогство Саксен-Лауенбург і герцогство Саксен-Віттенберг. Столицею герцогства Саксен-Лауенбург стало місто Лауенбург, а 1619 р. столиця була переміщена в Ратцебург. Герцоги Саксен-Лауенбургу і Саксен-Віттенберга змагались за право вважатися виборщиками імператора від імені свого саксонського герцогства.

У 1314 році відсутність письмового закону про вибори імператора призвела до того, що було вибрано одразу два імператори: 19 вересня представник Кельна, пфальцграф, герцог Саксен-Віттенберзький і Генріх Хорутанський (вважався королем Богемії) обрали Фрідріха Красивого, а наступного дня виборщики від Майнца та Тріра, герцог Саксен-Лауенбурзький та Іоанн Люксембурзький (також називав себе королем Богемії) проголосували за Людовіка Баварського. Аби уникнути таких непорозумінь, 1356 р. був опублікований імператорський указ, згодом відомий як «Золота булла», в якому був строго прописаний порядок виборів імператора Священної Римської імперії і склад вибірників. Згідно із Золотою буллою, право обирати імператора отримала Віттенберзька гілка Саксонського дому.

Починаючи з XIV століття герцогство Саксен-Лауенбург іменувало себе Нижня Саксонія (нім. Niedersachsen), проте поширеною була й назва Саксонія для позначення територій, що входили в герцогство Саксонія в межах 1180 р. Тому, коли в 1500 році в Священній Римській імперії були утворені імперські округи, округ, до складу якого увійшло герцогство Саксен-Лауенбург з навколишніми територіями, отримав назву «Саксонський округ», а той, до якого увійшло кероване Веттінами курфюршество Саксонія — «Верхньосаксонський округ». Проте термін «Нижня Саксонія» все більше входив у побут, і «Саксонський округ» був перейменований в «Нижньосаксонський округ».

1689 року, зі смертю герцога Юлія-Франца, згасла чоловіча лінія Саксен-Лауенбурзької гілки роду Асканії, проте Саксен-Лауенбурзькі закони дозволяли спадкування і по жіночій лінії. Тому дві живі на той час (із трьох) доньки Юлія-Франца — Анна Марія Франциска і Сибілла Августа — почали боротьбу за спадщину. Цим скористався герцог Георг Вільям князівства Люнебург-Целле, що входило до складу сусіднього Брауншвейг-Люнебургу, який вторгся в Саксен-Лауенбург зі своїми військами, перешкодивши сходження на трон законної спадкоємиці Ганни Марії Франциски.

Оскільки інші монархії визнали права Анни Марії, то конфлікт почав розростатися, втягнувши сусідні герцогство Мекленбург-Шверін, герцогство Гольштейн, п'ять володінь в Анхальті під керівництвом роду Асканії, курфюршество Саксонію (де з 1422 року також правили представники роду Асканії), Швецію і маркграфство Бранденбург. У бойові дії були залучені Люнебург-Целле і Данський Гольштейн, які 9 жовтня 1693 р. погодились, що оскільки Целле де-факто контролює майже все герцогство Саксен-Лауенбург, то воно до нього і перейде, а фортеця в Ратцебурзі, укріплена за час панування Целле і спрямована проти Гольштейна, буде зруйнована. Натомість Данський Гольштейн, який захопив Ратцебург і зруйнував фортецю, виведе свої війська.

Таким чином майже все герцогство Саксен-Лауенбург (окрім ексклава Хадельн) перейшло до молодшої гілки Вельфів — Ганноверської династії, в той час як законні спадкоємиці — Анна Марія Франциска і Сибілла Августа — які так і не відмовилися від своїх домагань, були вигнані і доживали свій вік в Плосковіцях в Богемії.

Однак імператор Леопольд I відмовив Целле у праві на володіння Саксен-Лауенбургом, і зберіг Хальден, недосяжний для Целле, під своїм заступництвом. Лише в 1728 році його син Карл VI дарував Георгу II Саксен-Лауенберг в льон, остаточно узаконивши захоплення, здійснене в кінці XVII століття.

Період Наполеонівських воєн[ред.ред. код]

У 1803-1805 роках герцогство було окуповано французькими військами, які потім пішли воювати з Австрією. Восени 1805 року на початку Війни третього коаліції герцогство було зайнято англійськими, шведськими і російськими військами. В грудні Французька імперія передала Саксен-Лауенбург, яким все одно вже не володіла, Прусському королівству.

1806 року, після розпуску Наполеоном Священної Римської імперії, Пруссія приєдналась до Четвертої коаліції і вступила у війну з Францією. Восени 1806 р. прусські війська були розбиті в битві при Єні та Ауерштадті, Франція знову окупувала Саксен-Лауенбург і включила його до складу свого сателіта — Вестфальського королівства. 1810 року велика частина колишньої території герцогства — за винятком Амт-Нойхауса, що залишилась в складі Вестфалії — була анексована Французькою імперією.

У складі Німецького союзу і унія з Данією[ред.ред. код]

Після розгрому Франції Віденський конгрес відновив герцогство Саксен-Лауенбург, яке стало членом Німецького союзу. На півночі Європи був проведений обмін територіями: Ганновер отримав колись прусський Східний Фріз, а Пруссія отримала натомість колись Ганноверський Саксен-Лауенбург. 7 червня 1815 р. Пруссія передала Саксен-Лауенбург Данії, аби компенсувати данські претензії на колишню Шведську Померанію, що увійшла до складу Пруссії; додатково до цього Пруссія виплатила Данії 2 600 000 талерів. Герцогство Саксен-Лауенбург стало управлятися датськими королями в рамках персональної унії.

1864 року Пруссія окупувала герцогство під час Дансько-Прусської війни. 1865 року збори станів Саксен-Лауенбург запропонувало прусського короля Вільгельма I прийняти титул герцога Саксен-Лауенбурзького. Він погодився, і став правити герцогством в рамках персональної унії. Вільгельм призначив прем'єр-міністра Пруссії Отто фон Бісмарка міністром Саксен-Лауенбургу. 1867 року герцогство увійшло до складу Північнонімецького союзу.

Інтеграція з Німеччиною[ред.ред. код]

1871 року герцогство Саксен-Лауенбург увійшло до складу об'єднаної Німецької імперії. 1876 року уряд герцогства і збори станів ухвалили рішення про розформування герцогства, що і було зроблено 1 липня 1876 р. Його землі увійшли до складу провінції Шлезвіг-Гольштейн як район «Герцогство Лауенбург».

Колишні землі герцогства відсутні в сучасному районі «Герцогство Лауенбург»[ред.ред. код]

Крім території сучасного району «Герцогство Лауенбург», до складу герцогства раніше входили й інші землі, в основному розташовані на південь від річки Ельба:

  • Смуга землі уздовж південного берега Ельби від Маршахта до Амт-Нойхаусу, яка з'єднувала центр герцогства з його південно-східною частиною. 1814 р. була передана королівству Ганновер, і тепер є частиною району Харбург.
  • Сам Амт-Нойхаус з територіями по обох берегах Ельби. Був переданий королівству Ганновер 1814 року, і тепер є частиною району Люнебург.
  • Екслав Хадельн, розташований в гирлі Ельби. 1689 року був виділений з Саксен-Лауенбургу і був в управлінні як окрема територія під опікою Імперії. 1731 року був приєднаний до Бремен-Фердену, наразі є частиною району Куксхафен.
  • Деякі з колишніх територій герцогства, розташованих на північ від Ельби, нині не входять у район «Герцогство Лауенбург», оскільки в листопаді 1945 року відповідно до угоди між Барбером і Лященко вони увійшли до складу радянської зони окупації Німеччини.

Герцоги Саксен-Лауенбурзькі[ред.ред. код]

Асканії (1260-1689)[ред.ред. код]

До герцогів включають Бернхарда і його сина Альбрехта, які правили герцогством Саксонія до його розділу на Саксен-Лауенбург і Саксен-Віттенберг.

  • 1260-1272 — Альбрехт II, правив разом зі старшим братом Іоанном I (різні джерела дають різні дати закінчення спільного правління)
  • 1260-1282 — Іоанн I, правив разом з молодшим братом Альбрехтом II, потім залишив своє володіння малолітнім синам і пішов у францсіканскій монастир у Віттенберзі
  • 1282-1296 — Альбрехт II, після зречення старшого брата правив як хранитель, а після його смерті (1295 р.) — як захисник герцогства для трьох племінників
  • 1296-1305 — Іоанн II, правив спільно з братами Альбрехтом III і Еріком I
  • 1296-1305 — Альбрехт III, правив спільно з братами Іоанном II і Еріком I
  • 1296-1305 — Ерік I, правив спільно з братами Альбрехтом III та Іоанном II

1305 року брати розділили герцогство між собою, утворивши лінії Бергедорф-Мелін і Ратцебург-Лауенбург.

Бергедорф-Мелін[ред.ред. код]

1401 року старша гілка згасла, і Лауенбург об'єднався під лінією Ратцебург-Лауенбург.

Ратцебург-Лауенбург[ред.ред. код]

  • 1305-1308 — Альбрехт III, правив спільно з братом Еріком I
  • 1305-1338 — Ерік I, правив спільно з братом Альбрехтом III до його смерті в 1308, зрікся в 1338
  • 1338-1368 — Ерік II, син попереднього
  • 1368-1412 — Ерік IV, син попереднього, з 1401 роки правив спільно з Еріком V і Бернхардом II

1401 року молодша гілка успадкувала Лауенбург і володіння старшої гілки.

  • 1401-1436 — Ерік V, син попереднього, до 1412 р. правив разом з батьком, до 1414 року — спільно з братом Іваном IV, З 1426 року — спільно з молодшим братом Бернхардом II
  • 1401-1414 — Іоанн IV, брат попереднього, правив спільно з братом Еріком V, до 1412 р. — спільно з батьком
  • 1426-1463 — Бернхард II, брат попереднього, З 1426 року правив спільно з братом Еріком V
  • 1463-1507 — Іоанн V, син попереднього
  • 1507-1543 — Магнус I, син попереднього
  • 1543-1571 — Франц I, син попереднього, зрікся на користь сина Магнуса II
  • 1571-1574 — Магнус II, син попереднього
  • 1574-1581 — Франц I, повернувся на престол змістивши сина Магнуса II
  • 1581-1588 — Магнус II, син попереднього, правив спільно з братами Моріцем і Францем II, зрікся в 1588 році
  • 1581-1612 — Моріц, правив спільно з братами Магнусом II (до 1588 року) і Францем II
  • 1581-1619 — Франц II, правив спільно з братами Магнусом II (до 1588 року) і Моріцем (до 1612)
  • 1619-1656 — Август, син попереднього
  • 1656-1665 — Юлій-Генріх, син попереднього
  • 1665-1666 — Франц-Ердман, син попереднього
  • 1666-1689 — Юлій-Франц, брат попереднього

Вельфи (1689-1803)[ред.ред. код]

Докладніше: Вельфи

Протягом 113 років герцогством правили представники дому Вельфів, однак лише 1728 р. Карл VI дарував їм Саксен-Лауенберг в льон, узаконивши захоплення, здійснене в кінці XVII століття.

Брауншвейг і Люнебург-Целле (1689-1705)[ред.ред. код]

  • 1689-1705 — Георг Вільгельм Брауншвейг-люнебурзської

Ганноверська династія (1705-1803)[ред.ред. код]

  • 1705-1727 — Георг Людвіг, король Великобританії Георг I
  • 1727-1760 — Георг Август, король Великобританії Георг II
  • 1760-1814 — Георг Вільгельм Фрідріх, король Великобританії Георг III, де-факто зміщений в 1803-05 і 1805-14 рр., проте він зберігав титул герцога і не визнавав ніяких актів Наполеона з цього питання. Лише на Віденському конгресі при повній згоді сторін було вирішено передати титул його племіннику.

Ольденбурзька династія (1814-1864)[ред.ред. код]

Протягом 50 років герцогство Саксен-Лауенбург, будучи членом Німецького союзу, знаходилося в персональній унії з королівством Данія.

Основна лінія (1814-1863)[ред.ред. код]

Глюксбурги (1863–1864)[ред.ред. код]

Докладніше: Глюксбурги

Гогенцоллерни (1865–1876)[ред.ред. код]

Докладніше: Гогенцоллерни

Протягом 12 років герцогство Саксен-Лауенбург перебувало в персональній унії з Пруссією, було членом Північнонімецького союзу, входило до складу Німецької імперії.

  • 1864-1876 — Вільгельм I, король Пруссії, президент Північнонімецького союзу, імператор Німеччини

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]