Саксонський вал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саксонський вал
Межовий камінь

Саксонський вал (також відомий Limes Saxonicus чи Sachsenwall) — східний кордон саксонських володінь, розділяв власне саксів із слов'янськими племенами. Створений був на базі Лужицького валу приблизно у 810 році. Проходив землями сучасного Шлезвіг-Гольштейну.

Після того як Карл I Великий підкорив саксів, він у 811 році підписав мирний договір у Хайлігені з своїми сусідами данцями і в той же час цей договір слугував для визначення кордонів із ободритами. Так як дана місцевість немала серйозних укріплень, то розмежування відбулось за природніми перешкодами (річки, болота, ліси). Адам Бременський у своїй Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum писав, що кордон починається від Лаби неподалік від Бойценбуру, далі на північ вздовж річок Білле та Швертін і аж до Кільського фьорду і Балтійського моря.

Цю межу кілька раз порушували ободрити983 та 1086) і польський князь Мєшко II В'ялий (1028 і 1030). Кордон зник під час першої фази переселення німців на схід, коли Генріх фон Бадевіде захопив землі вагрів у 1138/39 і все населення було понімеччине.

Див. також[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]


Історія Європи Це незавершена стаття з історії Європи.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.