Саламандра печерна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саламандра печерна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Хвостаті (Caudata)
Підряд: Salamandroidea
Родина: Безлегеневі саламандри
Рід: Струмкова саламандра
Вид: Саламандра печерна
Eurycea spelaea
Stejneger, 1892
Синоніми
Typhlotriton spelaeus
Посилання
Вікісховище: Eurycea spelaea
Віківиди: Eurycea spelaea
EOL: 313948
ITIS: 668292
МСОП: 22707
NCBI: 147909

Саламандра печерна (Eurycea spelaea) — вид земноводних з роду Струмкова саламандра родини Безлегеневі саламандри.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина досягає 12-14 см. Голова сплощена. Очі редуковані, маленькі, підняті догори, закриті шкірою, що ледь просвічуються. Тулуб сильно стиснутий з боків, що здається дуже тонким. Має 16—19 реберних канавок. Хвіст домірно довгий. Забарвлення рожево-біле із помаранчевими плямочками з боків, на лапах й хвості. Личинки забарвлені у коричневий або пурпурно-сірий колір із жовтими плямами з боків.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє карстові гроти, печери. Пристосувалася до життя в підземних водоймах. Не з'являються на поверхні. Живляться безхребетними та їх личинками.

Самиця відкладає до 13 яєць. Личинки завдовжки 3 см мають високий хвостовий плавник та зовнішні зябра. Вони живуть в гірських потоках, мають нормальну пігментацію шкіри і добре розвинені очі. Після метаморфоза, що триває від 1 до 3 років, печерна саламандра йде у підземні потоки.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у штатах Міссурі, Арканзас, Канзас, Оклахома (США).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Petranka, J. W. (1998). Salamanders of the United States and Canada. Smithsonian Institution Press, Washington and London.
  • Fenolio, D. B., Graening, G. O., Collier, B. A., and Stout, J. F. (2006). Coprophagy in a cave-adapted salamander; the importance of bat guano examined through nutritional and stable isotope analyses. Proceedings of the Royal Society B, 273, 439–443.