Тока Салчак Калбакхорекович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Салчак Тока)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Салчак Тока
Тока Салчак Калбакхорекович
Ім'я при народженні Кол Тиики
Народився 15 грудня 1901(1901-12-15)
Сариг-Сеп, Mongolia during Qing ruled, КНР
Помер 11 травня 1973(1973-05-11)[1] (71 рік)
Кизил, СРСР[1]
Поховання місто Кизил
Громадянство Китай, Російська імперія, ТНР, СРСР
Національність тувинець
Діяльність письменник
Відомий завдяки Тувинський державний діяч
Alma mater Комуністичний університет трудящих Сходу
Знання мов російська і тувинська
Членство СП СРСР і ЦК КПРС
Посада Перший секретар ЦК ТНРП, Перший секретар Тувинського ОК КПРС
Військове звання  Генерал-лейтенант
Термін 1932–1973
Партія ТНРП, КПРС
Конфесія Православ'я
У шлюбі з Khertek Anchimaa-Tokad
Діти Q47453049?
Автограф
Нагороди

Герой Соціалістичної Праці

Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Леніна
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений працівник НКВС
Сталінська премія — 1950

То́ка Салча́к Калбакхоре́кович (Салча́к То́ка Сура́сович, То́ка Салча́к Калба́к-Хоре́кович, Кол Тиики) — тивинський радянський державний діяч та письменник, член Тувинської народно-революційної партії (ТНРП) з 1929 року, член КПРС з 1944 року, Герой Соціалістичної Праці (1971)[2][3]. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1973 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—8-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Салчак Тока народився в містечку Мерген (сучасне село Сариг-Сеп) в Туві. В 1910–1921 роках батрачив[4], в 1922–1924 роках працював кур'єром. В 1921 році почав активно брати участь у підтримці Росією незалежності Туви від Китаю. В 1924–1925 роках служив в Тувинській народно-революційній армії. В 1925–1929 роках навчався в Комуністичному університеті трудящих Сходу імені І. В. Сталіна у Москві. 1929 року був одним із керівників прорадянського державного перевороту в Туві, займав різні пости в ТНР. В 1929–1932 роках був другим секретарем, а в 1932–1944 роках — першим секретарем ЦК ТНРП. В кінці 1930-их років провів політичні репресії на кшталт радянських, в ході яких були засуджені як «японські шпигуни» і розстріляні прем'єр-міністр Туви Сат Чурмит-Дажи та інші керівники держави[5].

Після приєднання Туви до СРСР став першим секретарем Тувинського обкому ВКП(б) і фактично керував Тувою до смерті. В 1952–1971 роках — кандидат в члени ЦК КПРС, з 1971 року — член ЦК КПРС. Депутат ВР СРСР 1-8 скликань з 1945 року. Депутат ВР РРФСР та Тувинської ОР. Мав військове звання генерал-лейтенанта Збройних сил СРСР. Салчак Тока помер 11 травня 1973 року, похоронений в Кизилі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його дружина Хертек Амирбітівна Анчимаа-Тока також була тувинським радянським діячем.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди — Сталінська премія (1950), 7 орденів Леніна, орден Трудового Червоного Прапора, 3 ордени ТНР та медалі. Єдиний кавалер семи орденів Леніна серед усіх перших секретарів обкомів і крайкомів КПРС.

Письменник[ред. | ред. код]

Салчак Тока вважався також засновником тувинської радянської літератури. Його розповіді з'явились в друці ще в 1930-ті роки, в 1938 році опублікована його п'єса «Три роки на посту секретаря осередку», в 1943 році — повість «В берестяному чумі». Повість «До великого прогу», розповідь «Полювання на вовків» та інші. Автобіографічна повість «Слово арата» в трьох книгах (1950, 1956, 1964) отримала Сталінську премію третього ступеня. Документальна повість «Чого не побачив батько — син побачить» (1963).

Пам'ять[ред. | ред. код]

Низка населених пунктів має вулиці, названі на честь Салчака Токи, йому встановлено пам'ятники.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

До 1944 року фігурував в документах як Тока Салчак Сурасович, пізніше як Тока Салчак Калбакхорекович. Був хрещений в православній церкві, став хрещеним батьком російської дівчинки Міладори. Був обвінчаний з прийманою дочкою старообрядця.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Тока Салчак Калбакхорекович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Тока Салчак Калбакхорекович - это... Что такое Тока Салчак Калбакхорекович?. Словари и энциклопедии на Академике. Процитовано 30 листопада 2015.
  3. ↑ Тока Салчак Калбакхорекович. publ.lib.ru. Процитовано 30 листопада 2015.
  4. ↑ Тока Салчак Колбакхорекович. www.warheroes.ru. Процитовано 30 листопада 2015.
  5. ↑ Уникальный опыт вертикальной мобильности. Социологические исследования, No 2, Февраль 2010, C. 141–148.
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тока_Салчак_Калбакхорекович&oldid=42351068