Сальдо Володимир Васильович
| Володимир Васильович Сальдо | |
|---|---|
| рос. Владимир Васильевич Сальдо | |
_01_(cropped)_(cropped).jpg) | |
| колишній міський голова Херсона | |
| 2002 — 2012 | |
| Попередник | Ординський Микола Миколайович |
| Наступник | Бережна Зоя Яківна (в. о.) |
| 2014 — 2015 | |
| Попередник | Бережна Зоя Яківна (в. о.) |
| Наступник | Миколаєнко Володимир Васильович (в. о.) |
| Народився |
12 червня 1956 (67 років) Жовтневе, Миколаївська область |
| Відомий як | колаборант, місцевий політик, економіст |
| Громадянство |
 Україна →  Росія |
| Alma mater | Криворізький національний університет (1978) |
| Політична партія |
Блок Володимира Сальдо (2020—2022) ОПЗЖ (2019—2020) Наш край (2014—2019) Партія регіонів (2001—2014) |
| Батько | Василь Сальдо |
| Мати | Мира Волинська |
| У шлюбі з | Любов Павлівна Сальдо |
| Діти | Ірина Сальдо |
| Професія | інженер-будівельник |
| Нагороди |
      |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| Партія регіонів | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Володимир Васильович Сальдо (нар. 12 червня 1956, Жовтневе, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР) — проросійський політик, український колаборант із Росією, колишній депутат Херсонської міськради VIII скликання, нардеп України VII скликання (від партії регіонів), заступник Голови Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики; міський голова Херсона з 2002 до 2012 року (три каденції). Колишній член проросійської партії ОПЗЖ.
Після окупації Херсона російськими військами в ході російського вторгнення в Україну призначений головою окупаційної адміністрації Херсона[1]. У червні 2022 року отримав російське громадянство від тимчасової окупаційної влади Херсона[2].
Життєпис
Народився 12 червня 1956 року у селищі Жовтневе, що на Миколаївщині, провів дитинство у Кривому Розі, жив у будинку на вулиці 23 лютого.
Освіта
1978 — Криворізький гірничорудний інститут, факультет промислового та цивільного будівництва
Трудова діяльність
1981–1986 — працював у Монголії у складі групи військових радників.
1986 — майстер, лінійний інженер, а згодом — головний інженер будівельно-монтажного управління по будівництву об'єктів соцкультпобуту і житла у тресті «Херсонбуд».
1991 — начальник будівельно-монтажного управління № 3.
1998 — депутат Херсонської міської ради від виборчого округу № 22. У тому ж році став членом-кореспондентом Академії будівництва України.
2001 — заступник голови Херсонської облдержадміністрації з питань житлово-комунальної сфери, міського господарства, будівництва, інвестицій.
2002 — обраний херсонським міським головою. На той момент він був членом місцевої ГО «Наше місто — наш дім», одним із співзасновників якої він виступав[3][4].
2001 рік — 22 липня 2004 року — керівник херсонського обласного осередку «Партії регіонів». З 22 липня 2004 року був заступником керівника обласного осередку «Партії регіонів» Володимира Ходаковського та головою міського відділення політсили.
На парламентських виборах 2012 р. — кандидат у депутати ВРУ від Партії регіонів за одномандатним мажоритарним в.о. № 182, переміг із 37,90 % голосів[5].
Грудень 2012 — листопад 2014 — Народний депутат України VII скликання, заступник голови Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики). 16 січня 2014 року був одним із народних депутатів, що голосували за диктаторські закони.
27 лютого 2014 — жовтень 2014 — входив до депутатської групи «Економічний розвиток», очільником якої був Анатолій Кінах.
2014 — голова правління Херсонської міської громадської асоціації будівельників та інвесторів «Стройінвестсоюз».
2014 — висувався вдруге до українського парламенту по виборчому округу № 182, посівши третє місце, пропустивши вперед кандидатів від БПП Олександра Співаковського та Батьківщини Юрія Одарченка.
2015 — кандидат на пост мера Херсона від партії «Наш край», першому турі посів 2-е місце (16,88 % голосів), далі зняв кандидатуру.
З листопада 2015 року — депутат VII складу Херсонської міської ради, голова фракції «Наш край».
2019 — балотувався втретє у народні депутати України по виборчому округу № 182 від партії «ОПЗЖ», але поступившись представнику партії «Слуга народу» Павлу Павлішу.
Колабораціонізм
Вважав, що проведення телемосту «Київ — Херсон» 18 вересня 2004 року, в якому брав участь кандидат у президенти України Віктор Ющенко, недоречно проводити у День міста, святкування якого припадало на цей день[6]
У березні 2014 року як народний депутат України допомагав росіянам у анексії Криму, таким чином виявивши свою проросійську позицію у публічний простір.
Після широкомасштабного вторгнення Росії до України, Сальдо 13 березня 2022 року брав участь у російському мітингу в Херсоні[7]. Згодом заявив, що не підтримує створення так званої «народної республіки» в Херсонській області, а на мітинг прийшов, щоб зірвати його[7].
Після участі Сальдо у проросійському мітингу голова фракції Херсонської обласної ради «Блок Володимира Сальдо» Валерій Литвин надіслав листа першому заступнику голови обласної ради Юрію Соболевському. У листі йшлося, що депутати не погоджуються з діями Сальдо, і продовжать діяльність в обласній раді у складі групи «Підтримка програм Президента України»[8].
Сальдо брав участь у засіданні колабораціоністського урядового органу «Комітету порятунку» в Херсоні. Ольга Співакіна, депутатка міськради, опублікувала пояснення Сальдо: наголосивши, що його змусили взяти участь у засіданні[9]. 17 березня 2022 року Офіс Генпрокурора України відкрив провадження щодо державної зради, пов'язаної зі створенням псевдооргану «влади» на Херсонщині. Зокрема, підозрюють Сальда[10].
26 квітня 2022 року призначений головою російської окупаційної адміністрації Херсона[1].
14 червня 2022 року 8-й апеляційний адміністративний суд затвердив заборону діяльності партії «Блок Володимира Сальдо» в Україні[11]. У червні 2022 року отримав російське громадянство від тимчасової окупаційної адміністрації Херсона[2][12].
З 5 серпня 2022 року через погіршення здоров'я його відвезли в Крим і ввели в медикаментозну кому[13]. 6 серпня 2022 року його доставили до Москви та поклали до реанімації токсикологічного відділення інституту імені М. Скліфосовського[14]. 12 вересня 2022 року Сальдо опублікував відео з поясненням своєї відсутності: він перебував під наглядом «серйозних лікарів»; також повідомив, що працює над бюджетом[15].
19 вересня 2022 року стало відомо про його повернення до Херсону. Брав участь у псевдореферендумі «за приєднання до складу РФ».
На початку листопада 2022 року Сальдо разом з Кирилом Стремоусовим та Сергієм Аксьоновим виступав проти відступу російських окупаційних військ з Херсона.
18 листопада 2022 року зі слів власника зоопарку «Тайган» Олега Зубкова стало відомо, що Сальдо був ініціатором вивезення тварин з херсонського зоопарку до тимчасово окупованого росіянами Криму.
9 травня 2023 записав звернення українською мовою до українських воїнів, сказавши, що «ми більшою частиною рідні люди, а не вороги» та закликав згадати, що «наші батьки й діди однакові»[16]. Цю заяву висміяли у соцмережах[17].
8 листопада 2023 року суд Одеси заочно засудив Сальдо до 15 років ув'язнення з конфіскацією майна[18]. Його визнали винним у злочинах за статтями: ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1, ККУ (державна зрада в умовах воєнного стану, колабораційна діяльність); ч. 1 ст. 436-2 ККУ (виправдовування збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників) [19][20].
Санкції
3 червня 2022 року Сальдо внесено до санкційного списку країн Євросоюзу «за підтримку російської агресії проти України та створення органу зі співробітництва з російською окупаційною владою в Херсонській області, через що він „підтримував і просував політику, що підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України“»[21].
2 серпня 2022 року Сальдо потрапив під санкції США[22].
Перебуває під санкціями Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії, України та Нової Зеландії.[23].
Власність
9 травня 2023 року Вищий антикорупційний суд конфіскував у Сальдо компанії та нерухомість. До списку власності ввішли:[24][25].
- ПАТ «Каштан» (Житомирський район), підприємство займається видобутком декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.
- 30 % транспортної компанії «Дельта Сервіс»,
- готель та триповерхову будівлю в Херсоні,
- будинок площею 226 м² в Херсоні,
- квартири в Херсоні та Одесі,
- апартаменти площею понад 300 м² в Ялті,
- квартиру і два паркомісця в Ореанді,
- кілька земельних ділянок та автомобіль Volvo XC90.
У листопаді ВАКС дозволив конфіскувати активи Сальдо, зокрема кошти, що зберігалися на його особистих рахунках, а також активи, якими Сальдо опосередковано володів через доньку Ірину[26].
Сім'я
- Дружина — Любов Павлівна Сальдо.
- Донька — Ірина Володимирівна Сальдо (колишні прізвища — Ольшанська та Сінькова)[27].
Примітки
- ↑ а б Окупанти призначили своїх «керівників» у Херсоні та області. Радіо Свобода. 26 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ а б Зі всього Херсона за російськими паспортами прийшли Сальдо та ще 22 зрадники. Українська правда (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ https://web.archive.org/web/20080130120818/http://blog.kherson.ua/xersoncy/chto-ty-znaesh-o-vladimire-saldo/ | Что ты знаешь о Владимире Сальдо?
- ↑ Сальдо Володимир Васильович.
- ↑ Одномандатний виборчий округ № 182 (Херсонська область). Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 18 лютого 2013.
- ↑ Телемост с Ющенко под присмотром УБОП.
- ↑ а б Сальдо Володимир Васильович — Державний зрадник України, інформація про зраду | Реєстр Держзрадників і ПолітХаб [Saldo, Volodymyr Vasylovych]. chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 21 October 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Депутати «Блоку Сальдо» не згодні з діями Сальдо: написали лист керівництву Херсонської облради. Суспільне. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Два учасники засідання колаборантів у Херсоні стверджують, що їх змусили до участі. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Зрадники Херсону: прокуратура відкрила провадження щодо держзради Сальда і Стремоусова. Інформаційний портал "СтопКор". 17 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ В Україні заборонили партію херсонського колаборанта Сальдо. РБК-Україна. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Окупанти почали видавати жителям Херсону російські паспорти, - росЗМІ. РБК-Україна. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Ставленик РФ на Херсонщині Сальдо раптово зліг у лікарню, а «повноваження» передав
- ↑ Предателя Сальдо отправили в Москву: попал в токсикологическую реанимацию
- ↑ Колаборант Сальдо вперше після зникнення записав відео і сказав, що працює над «бюджетом». Українська правда (укр.). Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Гауляйтер Херсонщини Сальдо знову защебетав українською мовою (відео) (укр.). ТСН. 9 травня 2023. Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ Жест розпачу. Колаборант Сальдо «защебетав солов'їною» у жалюгідній спробі закликати українців до «миру». nv.ua (укр.). New Voice. Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ Суд Одеси заочно засудив колаборанта Сальдо до 15 років в'язниці. РБК-Україна (укр.). Процитовано 10 листопада 2023.
- ↑ Колаборанта Володимира Сальдо заочно засудили до 15 років вʼязниці. chas.news (ua) . Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (8 листопада 2023). Очільник окупаційної влади Херсонщини заочно засуджений до 15 років за ґратами. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ L_2022153EN.01001501.xml. eur-lex.europa.eu. Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ Russia-related Designations, Designations Updates, and Designation Removal; Issuance of Russia-related General Licenses; Publication of Russia-related Frequently Asked Questions.
- ↑ Сальдо Володимир Васильович біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ Вищий антикорсуд конфіскував компанії та нерухомість гауляйтера Сальдо. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2023.
- ↑ "Вона ж дитина": суд конфіскував активи гауляйтера Сальдо, але не чіпав компанії дочки зрадника. www.unian.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2023.
- ↑ Суд знову дозволив конфіскувати активи Сальдо та його доньки. РБК-Украина (укр.). Процитовано 15 листопада 2023.
- ↑ Сальдо Ірина. Досьє (укр.). Процитовано 27 квітня 2023.
|
- Народились 12 червня
- Народились 1956
- Випускники Криворізького національного університету
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена Преподобного Сергія Радонезького II ступеня
- Нагороджені грамотою ВРУ
- Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня
- Політики України
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени Партії регіонів
- Міські голови Херсона
- Виборчий округ 182
- Українські колаборанти з Росією (з 2014)
- Члени «Опозиційної платформи — За життя»
- Відмічені в українофобії
- Фігуранти бази «Миротворець»
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну