Сальтаціонізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сальтаціонізм (від лат. saltus — стрибок) — група еволюційних теорій, за якими видоутворення відбувається дуже швидко — протягом кількох поколінь. Процес пов'язаний з появою нових особин, що різко відрізняються і репродуктивно ізольованих від представників батьківського виду. Сальтаціонізм менш розроблений, ніж синтетична теорія еволюції (СТЕ), але дозволяє пояснити явища, з якими у останньої виникають труднощі; зокрема:

  • Неповнота палеонтологічного літопису — відсутність безперервних рядів перехідних форм між видами і надвидовими таксонами;
  • Очікуване різке зниження конкуренто-і життєздатності у перехідних форм в порівнянні з вихідним видом.

Історія уявлень про механізми сальтаціонізму[ред.ред. код]

Історично, перші наукові уявлення подібні до сальтаціонізм були сформулірованни Гюго де Фрізом в 1901 році. Вивчаючи спадкування ознак у ослінніка Oenothera lamarckiana Гюго де Фріз спостерігав появу нових форм, що морфологічно різко відрізнялись від батьківських. На підставі отриманих результатів він сформулював мутаційну теорію, основним положенням якої була раптовість появи нових, раніше не існуючих видів в ході одиничних мутаційних подій. Подальші дослідження показали, що обраний модельний об'єкт поліморфний по хромосомним перебудовам і нові форми відповідають лише новим комбінаціям цих перебудов і не є видами.

У середині XX століття а Гольдшмідтом було сформульовано уявлення про системну мутацію — це особливий тип мутації, що призводить до появи особин, що різко відрізняються морфологічно від вихідних форм та які здатні дати початок новим видам.

З кінця 1980-х років сальтаціонізм успішно розвивається В. М. Стегнієм. За уявленнями В. М. Стегнія, системні мутації, як необхідний матеріал для еволюції, являють собою стійкі зміни орієнтації хромосом в ядрах генеративної та інших тканин. Такі зміни в орієнтації хромосом змінюють регуляцію активності генів всього геному, приводячи до фізіологічних змін та репродуктивної ізоляції нових форм від початкового виду.

Згідно з уявленнями прихильників сальтаціонізму, системні мутації пов'язані зі зміною особливих консервативних ділянок геному, відповідальних за регуляцію морфогенезу.

Проблеми теорії[ред.ред. код]

Одним із проблемних місць в сальтаціонних теоріях є складність пошуку статевих партнерів для одиничних представників нового виду, так як формується репродуктивна ізоляція з батьківським видом.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]