Самозаймання горючих сумішей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Самозаймання горючих сумішей — явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення горіння речовини за відсутності джерела запалювання.

Або також, самозаймання горючих сумішей - це процес займання (спалахування), коли під час нагрівання всього об’єму суміші до деякої температури (температури самозаймання) вона самостійно займається в усьому об’ємі без діяння зовнішнього джерела запалювання.

Вибухонебезпечні суміші повітря з газами або парою залежно від температури самозаймання поділяються на групи відповідно до ГОСТ 12.1.011.

Група вибухонебезпечних сумішей

Температура самозаймання, °C

Т1

Вище 450

T2

Від 300 до 450

T3

Від 200 до 300

T4

Від 135 до 200

T5

Від 100 до 135

T6

Від 85 до 100

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]