Самойленко Григорій Васильович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Самойленко Григорій Васильович
Народився	1 травня 1935(1935-05-01) (88 років) Нові Петрівці, Україна
Місце проживання	Ніжин
Країна	Україна
Діяльність	філолог
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету (1963)
Заклад	Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук (1988)
Діти	Самойленко Олександр Григорович, Самойленко Сергій Григорович
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Григо́рій Васи́льович Само́йленко (1 травня 1935(19350501), Нові Петрівці) — український філолог і літературознавець, заслужений діяч науки і техніки України, доктор філологічних наук (1988), професор (1989).

Життєпис

Народився в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Служив на Північному флоті. У 1963 році закінчив філологічний факультет Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, учень професора Ісая Заславського. Працював до 1967 року у Згурівській школі-інтернаті.

З 1970 року — на викладацькій роботі: декан філологічного (історико-філологічного) факультету (1972—1974, 1988—2004), завідувач кафедри російської та зарубіжної літератури (1974—1988), історії культури (1991—2003), світової літератури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (з 2003 р.).

Засновник і відповідальний редактор наукового збірника «Література та культура Полісся» (1990), «Наукові записки. Філологічні науки» (1997).

Наукова діяльність

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію «Віршована сатира і гумор періоду Великої Вітчизняної війни».

У 1988 році захистив докторську дисертацію «Літературно-критична діяльність О. О. Фадеєва й розвиток радянської критичної думки 1920-50-х років» (за спеціальністю 10.01.02 — радянська багатонаціональна література).

Автор 335 робіт, 45 монографій і посібників.

Основне спрямування наукових досліджень — російська і українська література XIX-ХХ ст., гоголезнавство, історія науки і культури України, культурно-художнє краєзнавство, бібліографія. Сформував науковий напрямок, пов'язаний з регіональним вивченням культури Північного Лівобережжя.

Нагороди і почесні звання

• Почесний громадянин міста Ніжина (1999);
• Лауреат літературної премії імені М. Коцюбинського (1999);
• Заслужений діяч науки і техніки України (2006);
• Лауреат премії імені Георгія Вороного (2011);
• Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2012);
• Державна літературно-мистецька премія ім. М.Гоголя (2013);
• Орден «За заслуги» ІІ ступеня (2016);
• Премія імені Петра Тронька (2020)
• Довічна державна стипендія як «видатному діячу освіти» (із 2020)

Посилання

• Благодійний фонд імені Георгія Вороного