Самородна мідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мідь
NatCopper.jpg
самородок міді
Загальні відомості
Клас мінералу самородні елементи
Група міді
Генезис гідротермальний, екзогенний
Хімічна формула Cu
Ідентифікація
Колір світло-рудий до рудого
Сингонія кубічна
Твердість за шкалою Мооса 2,5—3
Питома вага 8,4—8,9

Мідь саморо́дна — мінерал класу самородних елементів, Cu. Самородна мідь містить 97 – 99 % Cu. Крім того, вона може містити домішки Fe, Ag, Au, Zn, Pb, Hg, Bi, Sb, V, Ge.

Сингонія кубічна, структура координаційна.

Вигляд кристалів кубічний, додекаедричний, рідше октаедричний. Прості кристали рідкісні. Звичайні двійникові зростки. Характерні плоскі і об'ємні дендрити, пластини, щільна суцільна маса (найбільший самородок важив 420 т), дрібні вкрапленики, порошкуваті і сферолітові виділення.

Колір у свіжому зламі мінералу — ясно-рожевий, перехідний в мідно-червоний, потім в коричневий. Блиск металічний, злам гачкуватий. Твердість 2,5—3. Густина 8,4—8,9. Ковка. Має високу електропровідність.

Самородна мідь утворюється в ендогенних і екзогенних процесах. Асоціює з купритом, азуритом, малахітом, хризоколою, теноритом і ін. мінералами. Збагачується в осн. флотацією. Найбільше родов. — в районі оз. Верхнє (США). В Україні є прояви в Карпатах.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]