Самородна мідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Загальні відомості
Генезис {{{Генезис}}}
Ідентифікація
Сингонія і вид симетрії {{{Сингонія і вид симетрії}}}
Сингонія, Вид кубічна
Твердість за шкалою Мооса 2,5—3
Густина {{{Густина}}} г/см³
Густина 8,4—8,9 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Показник відбиття R580 {{{Показник відбиття, R580}}}
Інші властивості

Мідь саморо́дна (рос. медь самородная, англ. native copper; нім. gediegenes Kupfer n) — мінерал класу самородних елементів, Cu. Може містити домішки Fe, Ag, Au, Zn, Pb, Hg, Bi, Sb, V, Ge. Сингонія кубічна, структура координаційна. Вигляд кристалів кубічний, додекаедричний, рідше октаедричний. Прості кристали рідкісні. Звичайні двійникові зростки. Характерні плоскі і об'ємні дендрити, пластини, щільна суцільна маса (найбільший самородок важив 420 т), дрібні вкрапленики, порошкуваті і сферолітові виділення. Колір у свіжому зламі мінералу — ясно-рожевий, перехідний в мідно-червоний, потім в коричневий. Блиск металічний, злам гачкуватий. Твердість 2,5—3. Густина 8,4—8,9. Ковка. Має високу електропровідність. Утворюється в ендогенних і екзогенних процесах. Асоціює з купритом, азуритом, малахітом, хризоколою, теноритом і ін. мінералами. Збагачується в осн. флотацією. Найбільше родов. — в районі оз. Верхнє (США). В Україні є прояви в Карпатах.

Розрізняють:

[ред.] Література

Особисті інструменти