Самородні елементи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Саморо́дні елеме́нти — прості речовини. Мінералів, що належать до класу самородних, налічується близько 50. Вони рідко трапляються в природі, але мають велике практичне значення — застосовуються в техніці, медицині, ювелірній справі.

Генезис[ред.ред. код]

Утворення самородних елементів пов'язано з глибинними процесами, підвищеними температурами і тиском. Деякі з них виділяються безпосередньо з магматичного розплаву (платина, алмаз), інші — при гідротермальних процесах (золото, срібло). Частина мінералів цього класу утворюється під час окислення сірчаних сполук, нерідко за участю бактерій (сірка, мідь, ртуть та ін.).

Форми виділень С.е. різноманітні: краплевидні зерна, ідіоморфні або ниткоподібні кристали, дротоподібні або плоскі дендрити, пластинчаті (плівкові) утворення. Деякі елементи і сплави існують у двох або більше кристалічних структурах і називаються, згідно з встанов¬леними правилами, по різному. Напр., ромбічна сірка наз. сіркою, а моноклінна – розицькітом. Вуглець утво-рює різні структури – алмазу, графіту, нанотрубок, фулурену та його аналогів, лонсдейліту. Пром. значення мають родовища самородних Au, Ag, Pt, Cu, алмазу, графіту, сірки, частково також Sb, As, Hg.

В Україні С.е. знайдено в ряді областей. Гідротер¬мальні відклади золота – поблизу м. Берегове (Закарпаття), а також на Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Одещині; графіту – поблизу м. Первомайська Миколаївської обл.; сірки – у Ів.-Франківській та Львівській об¬ластях; мікроалмазів – на Донеччині та Рівненщині і т.д.

Властивості[ред.ред. код]

Усі самородні елементи характеризуються великою хімічною інертністю. Переважна більшість мінералів, що належать до самородних елементів, кристалізується в кубічній, гексагональній та тригональній системах.

Основні самородні елементи і сплави

Назва мінералу

Склад

Сингонія

Алмаз

C

Куб.

Амальґама

(Ag, Hg)

Куб.

Антимоніт або стибніт

Sb

Триг.

Арсен

As

Ромб.

Арсеноламприт

As

Ромб.

Бісмут

Bi

Триг.

Графіт

C

Гекс.

Залізо

Fe

Куб.

Золото

Au

Куб.

Індій

In

Тетр.

Іридій

Ir

Куб.

Іридосмін

(Os, Ir)

Гекс.

Камасит

(Fe, Ni)

Куб.

Когеніт

(Fe, Ni, Co)3C

Ромб.

Колиміт

Cu7Hg6

Куб.

Лонсдейліт

C

Гекс.

Мальдоніт

Au2Bi

Куб.

Мідь

Cu

Куб.

Мошеландсберґіт

Ag2Hg3

Куб.

Муасаніт

SiC

Гекс.

Нікель

Ni

Куб.

Олово

Sn

Тетр.

Осборніт

TiN

Куб.

Осмій

(Os, Ir)

Гекс.

Осмірид

(Ir, Os)

Куб.

Паладій

Pd

Куб.

Платина

Pt

Куб.

Платинистий іридій

(Ir, Pt)

Куб.

Полярит

Pd (Pb, Bi)

Ромб.

Родій

Rh

Куб.

Розицкіт

S

Мон.

Ртуть

Hg

Триг.

Рутеній

Ru

Гекс.

Рутеніридосмін

(Os, Ir, Ru)

Гекс.

Рутеносмірид

(Ir, Os, Ru)

Куб.

Свинець

Pb

Куб.

Селен

Se

Триг.

Сірка

S

Ромб.

Срібло

Ag

Куб.

Сидеразот

Fe5N2

Триг.

Соболевськіт

PdBi

Гекс.

Телур

Te

Триг.

Тетрафероплатина

PtFe

Тетр.

Цинк

Zn

Гекс.

Приклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X