Самоспалення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Самоспалення — форма самогубства, коли людина обливає власне тіло пальним і підпалює. Часто причиною самоспалень є психічні розлади, і вони не проходять у публічних місцях. На відміну від цього публічне самоспалення має на меті висловлення протесту проти чого-небудь, наприклад окупації чи переслідувань. Болісне самоспалення за задумом його автора має уособлювати страждання, які відчувають від несправедливості.

Самоспалення як метод самогубства[ред.ред. код]

Поляк Ришард Сівець учинив акт самоспалення на варшавському стадіоні Десятиліття на знак протесту проти радянської інтервенції в Чехословаччину (1968)

Самоспалення є вкрай болючим і не обов'язково надійним методом самогубства. Люди, що спалюють себе, залишаються досить довго при свідомості і відчувають дуже сильний біль. Острах цього болю часто призводить до того, що жертви пожеж у висотних будинках воліють стрибок униз на вірну смерть, ніж згоріти живцем. Сучасна медицина здатна зберегти життя багатьом обгорілим, які однак змушені жити з важкими каліцтвами і знівеченою зовнішністю. Самоспалення на публіці не є надійним методом ще й тому, що оточуючими людьми швидко робляться спроби загасити вогонь.

Відомі випадки самоспалення[ред.ред. код]

Самоспалення у мистецтві[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]