Самоїди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Самоїди (самодійці):

1) назва сибірського народу, який розмовляє мовою з уральської групи; бл. 40 тис.; до них належать ненці, нґанасани, енці, селькупи;

2) об'єднуюча назва етносів, що проживають на території Росії і говорять (або говорили) на мовах самоїдської групи та утворюють разом з мовами фіно-угорської групи уральську мовну сім'ю;

3) у переносному значенні самоїди - саможери, ті, хто самі сабе знищують[1].

Назва[ред.ред. код]

Назву самоїди цим народам дали через те, що не лише в далекому минулому, але ще на зламі 1 та 2 тисячоліть вони були канібалами. Грецький історик Геродот (5 ст. до н.е.) називав їх андрофагами (пожирачами людей), а Нестор-літописець уже в період Руської держави - самоїдами[2][3].

Спочатку самоїдами називали лише ненців - найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями - це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп. У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф'євим, замість прозорого за значенням (самоїди - означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди. У радянській науковій літературі назву самодійці стає загальноприйнятною і остаточно утвердилася в російській мові, у той час як в інших європейських мовах, в тому числі український, вживаються назви типу нім. Samojeden - (самоїди).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї - Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.
  2. Два народи-антиподи
  3. РОСІЯНИ ЧИ МОСКОВИТИ?

Література[ред.ред. код]