Сампрас Пітер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Піт Сампрас | |
| Громадянство | США |
| Місце проживання | Лос-Анджелес, США |
| Дата народження | 12 серпня 1971 |
| Місце народження | Вашингтон, США) |
| Зріст | 185 см |
| Вага | 77 кг |
| Початок кар'єри | 1988 |
| Робоча рука | правша |
| Бекхенд | одноручний |
| Тренер | Молітор Мелані |
| Призові, USD | 43 280 489 |
| Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 762—222 |
| Титулів | 64 |
| Найвищя позиція | №1 (12 квітня 1993) |
| Турніри серії Великого шолому | |
| Австралія | Перемога (1994, 1997) |
| Франція | Півфінал (1996) |
| Вімблдон | Перемога (1993—1995, 1997—2000) |
| США | Перемога (1990, 1993, 1995, 1996, 2002) |
| Парний розряд | |
| Матчів в/п | 64—70 |
| Титулів | 2 |
| Найвища позиція | №27 12 лютого 1990 |
| Картка була оновлена останній раз: завершил виступи | |
Піт Са́мпрас (англ. Pete Sampras; * 12 серпня 1971, Вашингтон, США).
Виріс у Палос-Вердес.
Його батько Сотеріос, якого звали просто Сем, працював інженером, мати Георгі — домогосподаркою. Піт почав грати в теніс в 7 років і коли йому здійснилося 9, батько попросив Піта Фішера, лікаря й гравця — аматора, займатися із сином. Фішер був так захоплений здатністю хлопчика до гри, що став його постійним тренером.
Сампрас рідко вигравав великі дитячі турніри. Фішер вірив у свого учня й уважав, що йому необхідно грати в старших вікових групах де більше сильних гравців. В 14 років Фішер порадив змінити дворучний удар лівою на одноручний і перейти на тактику гри: подача — вихід до сітки. Фішер сказав Піту, що коли-небудь ці зміни допоможуть йому виграти Вімблдон й US Open.
В 16 Сампрас стає професіоналом і приблизно в той же час розриває стосунки з Фішером. В 1990 Сампрас, який займав тоді 81 рядок рейтингу, приголомшив тенісний світ ставши наймолодшим чемпіоном US Open. Вік переможця був 19 років й 28 днів.
В 1991 він програє в 1/4 фіналу чемпіонату Америки. Багато тенісистів почали критикувати його гру. В 92-ому Сампрас виграє 5 турнірів АТР, рахунок його перемог-поразок цього року 70-18. Він грає за команду США, що виграє Кубок Девіса.
12 квітня 1993 Сампрас уперше став першим номером рейтингу АТР і з тих пір незмінно залишався кращим тенісистом за підсумками року до завершення кар'єри. В 1995 році у фіналі Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу Сампрас програє А. Агассі. Це був другий й останній з 13 фіналів Великого Шолома, що він програв (після US Open — 93).
Піт став першим американцем, що зумів 3 рази підряд виграти Вімблдон. В 1997 Сампрас здобуває перемоги на Відкритому чемпіонаті Австралії й на Вімблдоні, а в 1998 він виграє його в п'ятий раз. І лише одна єдина річ, відсутня в списку перемог Піта — Roland Garros.
Себе самого Піт Сампрас уважає спокійним і неемоційним спортсменом. Він прекрасно знає, що не належать до тих спортсменів, чиї портрети дівчата вивішують на стінах своїх затишних спалень. На корті він нагадує не шоумена, а, скоріше, бульдога: із завзятістю, гідною замилування, він громить своїх суперників, не залишаючи їм і найменшої надії на успіх. Його рекорди не підлягають сумніву: жодному з його колег по цеху не вдавалося тринадцять разів завоювати звання чемпіона в турнірах взагалі й сім разів виявитися королем «на траві», простіше кажучи — чемпіоном Вімблдону. Він уважається найкращим тенісистом — на рівні «золотих» старих Рода Лейвера, Джека Крамера, Білла Тілдена й Бьорна Борга.
Зміст |
[ред.] Спортивні досягнення
Професіонал з 1988 року. Виграв 64 турніри в одиночному й 2 турніри в парному розряді. Найкращі результати в турнірах «Великого шолома» (в одиночному розряді):
- Дворазовий переможець Відкритого чемпіонату Австралії (1994, 1997).
- Семиразовий переможець Вімблдону (1993, 1994, 1995, 1997, 1998, 1999, 2000).
- П'ятикратний переможець Відкритого чемпіонату США (1990, 1993, 1995, 1996, 2002).
- Півфіналіст Відкритого чемпіонату Франції (1996).
П'ятикратний переможець кубка Мастерс (1991, 1994, 1996, 1997, 1999).
Перша ракетка світу з 12 квітня 1993, зберігав титул (з перервами) 286 тижнів — рекорд, не побитий донині. Протягом шести років поспіль з 1993 до 1997 закінчував сезон як перша ракетка світу.
Офіційно завершив професійну кар'єру в 2003, хоча фактично не брав участі в змаганнях після перемоги на Відкритому чемпіонаті США 2002 року.
В 2007 почав виступати в «серії Чемпіонів» — циклі турнірів для ветеранів, що проводиться в США.
[ред.] Титули (66)
[ред.] Переможні ігри (64)
[ред.] Ігри в парі (2)[ред.] Література
[ред.] Посилання
Джон Ньюкомб • Джиммі Коннорс • Бьорн Борг • Джон Макінрой • Іван Лендл • Матс Віландер • Стефан Едберг • Борис Беккер • Джим Курьє • Піт Сампрас • Андрє Агассі • Томас Мустер • Марсело Ріос • Карлос Мойя • Євгеній Кафельніков • Патрік Рафтер • Марат Сафін • Ґуставо Куертен • Ллейтон Ґ'юіт • Хуан Карлос Ферреро • Енді Роддік • Роджер Федерер |

