Санданський
місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Санданський болг. Сандански | ||||
| ||||
 | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
| Область | Благоєвградська область | |||
| Община | Санданський | |||
| Код ЕКАТТЕ | 65334 | |||
| Поштовий індекс | 2800 | |||
| Телефонний код | 0746 | |||
| 41°33′55″ пн. ш. 23°16′43″ сх. д.H G O | ||||
| Висота | 252 | |||
| Площа | 27 км² | |||
| Населення | 26 255 (2011) | |||
| Географічно | Sandanski–Petrich Valleyd | |||
| Міста-побратими | Волгоград (2008) | |||
| Телефонний код | +421-0746 | |||
| sandanskibg.com | ||||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 51 км [2] | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 125 км [2] | |||
| Розташування | ||||
  Санданський Санданський (Болгарія) | ||||
| ||||
| Мапа | ||||
| ||||
 Санданський у Вікісховищі
| ||||
Санда́нський (болг. Сандански) — місто в Благоєвградській області Болгарії. Адміністративний центр громади Санданський.
Фракійці заснували поселення під назвою Медіус, римське поселення на місці нинішнього міста було названо Дезудава, а середньовічні болгари називали його Светий Врач. У районі Санданського, вважається, народився і жив Спартак — лідер фракійського племені медіїв. Пам'ятник Спартаку є одним із символів міста. Санданський розташований в Благоєвградській області і є адміністративним центром однойменної громади, куди входить і місто Мелник.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 26 255 осіб.
Національний склад населення міста[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 23200 | 95,8 % |
| цигани | 375 | 1,5 % |
| турки | 184 | 0,8 % |
| інша | 139 | 0,6 % |
| не визначились | 309 | 1,3 % |
| Всього відповіли | 24207 |
Розподіл населення за віком у 2011 році[4]:
Динаміка населення[5]:
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване в Сандансько-Петричанській долині, біля підніжжя гір Пірин. Курорт майже рівновіддалений від Софії та Салонікив і є важливим центром на міжнародній головній дорозі E 79. Існує також залізнична лінія вздовж маршруту Софія — Кулата — Салоніки.
Відстань від міста до Егейського моря та його курортів становить 126 км. На відстані в 12 км від Санданскі розташованамісцевість Рупите з храмом «Свята Петка», побудована петрівською гадалкою Вангою.
Недалеко від Санданскі розташоване найменше місто в Болгарії Мелник, Роженський монастир, а також мальовниче село Лешниця, де можна знайти красу і спокій за межами великого міста.
Санданскі розташований амфітеатрально на крайньому південно-західному схилі гори Пірин уздовж нижнього потоку річки Санданська Бистриця. Її географічне розташування в середині між Кресненським і Рупелським дефіле є причиною його надзвичайно сприятливих кліматичних особливостей.
Місто розташоване на висоті 240—300 метрів над рівнем моря, це найтепліше болгарське місто, тривалість сонячного світла перевищує 2450 годин, створюючи умови для цілорічних сонячно-повітряних процедур. Гірський бриз, що спускається з Пірину вздовж річки Бистриця, охолоджує повітря протягом літніх місяців.
Повітря в Санданський має найнижчий вміст алергенів в Болгарії і підходить для лікування астматичних, алергічних та інших захворювань. Місто є всесвітньо відомим природною здравницею і спа-курортом.
Повітря тут надзвичайно чисте, з низькою відносною вологістю (66 %), з середньорічною температурою + 13.9 °C, з відносно невеликими 24-годинними і сезонними амплітудами температури. Зима м'яка і волога. Опади в основному у вигляді дощу, а сніг тримається в середньому від 10 до 15 днів.
Історія[ред. | ред. код]
Античність і середньовіччя[ред. | ред. код]
Селище навколо мінеральних джерел виникло у другому тисячолітті до нашої ери. Поєднання сприятливих природних ресурсів разом з багатством мінеральних джерел з різними тепловими характеристиками (в районі Санданському налічується більше 80 джерел з температурою 42 — 81 °C), низькою мінералізацією, багатим хімічним складом, дозволяє лікування багатьох захворювань і можливість купання на відкритому повітрі цілий рік, роблячи його зручним місцем для заселення цих місць у давні часи.
Поряд з сьогоднішньою поштою, є залишки церкви середини 4 століття, на північ від якої є сліди великої будівлі, що вважається єпископської резиденцією. У нинішній церкві Святого Георгія є сліди пізньої античної церкви кінця IV або початку 5 ст. Церква з початку 5-го століття частково перенасена на вулицю Гоце-Делчева, 37. На центральній площі стародавнього міста була знайдена тринефна базиліка, яка вважалася єпископським собором. Місто як єпископський центр згадується у написі про єпископа Іоанна, частково виставленомуу на першому поверсі нинішнього Археологічного музею, який був побудований наприкінці V або початку VI століття і використовувався до кінця VI століття. Ще одна антична церква була зруйнована в 1950-х роках, коли була побудована каналізація.[6]
Наприкінці 6 ст місто було зруйноване варварськими племенами. З того часу вона була назване Святий Врач на пам'ять про двох братів Козьми і Даміана — народних цілителів. Цю назву місто носить до 1947 року, коли його перейменували на Санданський.
Стародавнє місто цілком лежить у місцевості сучасного міста Санданський, а знайдені археологічні пам'ятки різних історичних періодів це підтверджують. Розквіт місто отримало у період IV—VI ст. З тих пір було знайдено багато громадських будівель і ранніх християнських базилік, включаючи ранньохристиянський єпископський комплекс. Цікаві в мозаїчні декоративні килими, деякі з яких виставлені в Археологічному музеї міста.
У Османській імперії[ред. | ред. код]
У XIX столітті Св. Врач стає риноковим центром зі змішаним населенням в Мелницький казі з Серреського санджаку. У 1845 р. російський славист Віктор Григорович, що прямував з Мелника до Рильського монастиря, пройшов через село і написав у своїй книзі:
| « | Село Св. Врач, на схилі гори, відоме цілющими джерелами, досить багате на руїни, до яких можна дістатися там, де раніше було місто.[7] | » |
У «Етнографії вілайєтів Адріанополя, Монастіра і Салоніка», опублікованої в Константинополі в 1878 р і яка відображає статистику чоловічого населення 1873 року Св. Врач (Sveta Vratch) враховується як село з 100 сім'ями з 120 жителями мусульман і 135 жителями болгар. У статистиці також є два селища, згаданих і об'єднаних пізніше у село Св. Врач — Лівадіца на лівому березі Бістріці (6 домогосподарств, 25 болгар) і Смілєво з 9 домогосподарствами та 35 болгарами.[8]
У 1891 році Георгій Стрезов писав про Св. Врач і Лівадіцу:
| “ | Св. Врач, 3 години на північ від Мелніка; розташований на лівому березі Бистриці, над пагорбом. Ґрунт, як болото, рису росте багато. Будинки розташовані серед дерев, які надають гарний вид. У понеділок є ринок, куди приїжджають ремісники з Мелника, щоб продавати свої товари селянам з околиць. З цією метою на південному кінці селища розміщена невелика чаршія з 25 магазинами. Церква Св. Врач, читає грецькою мовою. 160 будинків, навпопіл болгарських і турецьких. Мінеральна вода біля фонтану; деякі води витікають з цього місця, інші з пагорба. Тут багато джерел тієї ж води, навіть у самій Бистриці. Головною є будівля з каменю, що обслуговує хворих.[9] Ливадиця, на південь від Св. Врача, менше, ніж на 1/4 години; побудована на лівому березі Бистриці. Передусім землероби. 35 будинків, 13 турецьких.[9] | » |
За статистикою Васіла Канчова (Македонія, етнографія і статистика) у Св. Врачі 1000 чоловік, з яких 600 болгарських християн, 360 турків і 150 циган на 1900 рік.[10] В Смилєво живуть 150 болгар- християн і 30 циган, і в Ливадиці — 64 болгар, 60 турків та 36 ромів.[11]
За даними секретаря Болгарського екзархату Димитра Мішева (1905), християнське населення Св. Врачі складається з 560 болгарських екзархістів і 12 циган. У селі є одна початкова болгарська школа з 1 вчителем і 35 учнями.[12]
У Болгарії[ред. | ред. код]
З початком Балканської війни в 1912 році одинадцять добровольців міста Св. Врач вступило у македонське ополчення.[13]
У 1913 році під час Другої балканської війни Св. Врач був захоплений грецькою армією, і 200 будинків були спалені.[14]
Після 1919 року Св. Врач фактично був адміністративним і політичним центром регіону. Він має більшість ремісничих майстерень і торгових магазинів[15] У 1919 році був створений громадський центр «Отец Паїсій».[16] 18 червня 1929 р. 22 звичайні національні збори прийняли Закон про проголошення села Св. Врач містом.[17]
Після 9 вересня 1944 року, щонайменше 61 чоловік з міста та району було вбито новою владою — Фронтом Вітчизни. Серед жертв — міський голова Атанас Лазаров, депутат Атанас Хаджіпопов, члени ВМРО Грігор Беганов, Зісо Попов, Костадін Джаров, Костянтін Кюров, Стоян Манолов, Йосіф Печев, та багато інших.[18] У січні 1945 року біля станції Св. Врач був створений перший у країні комуністичний концтабір, який був закритий через два місяці.[19]
З 26 вересня 1949 місто носить ім'я болгарського революціонера і воєводи Яне Санданського — діяча Внутрішньої македонської революційної організації «Одрін» в Серському революційному окрузі.[20]
Економіка[ред. | ред. код]
Останніми роками місто почало багато розвиватися, більше компаній та комерційних об'єктів зацікавлені в будівництві в Санданський. На південному кінці, на головній дорозі Е-79, в центрі міста є гіпермаркет «Кауфланд», є відкритий гіпермаркет техніки «Зора». За межами міста є також гіпермаркет обладнання мережі «Техномаркет». У Санданскі також є ресторан знаменитої мережі швидкого харчування «Happy-Bar & Grill». Є багато нових житлових кооперативів з сучасною архітектурою, а також багато готелів і комплексів. У 2008 році було введено в експлуатацію новий завод з очищення питної води.
Спорт[ред. | ред. код]
Є міський стадіон «Спартак» з 3 новими тренувальними майданчиками з освітленням. Це спортивний комплекс, де «ФК Віхрен» грає свої домашні зустрічі. Місткість стадіону становить 6000 місць, а в 2009 році відбувся капітальний ремонт об'єкта. Також є багатофункціональний спортивний зал місткістю 2500 місць. У місті є багато спортивних майданчиків. Є також великий плавальний комплекс. Санданський відомий як один з центрів стрибків у воду, але басейн на даний момент не працює. У кожному з великих готельних комплексів є спа-центри з мінеральною водою і спортивними комплексами. Тут є клуби боротьби, а також волейболу, баскетболу, жіночого футбол, гандболу та інші. У муніципалітеті Санданський народилися чемпіони боротьби Александр Томов і Димитр Русаков, почесні громадяни міста. Любителі велосипедного спорту можуть їздити на велосипедах в парках і навколо спортивних залів.
Туризм і відпочинок[ред. | ред. код]
У Санданський побудовано велику кількість готелів, сімейних і великих готельних комплексів з загальною кількістю близько 4000 ліжок. Серед великих готельних комплексів є один 5-зірковий, два 4-зіркові і три 3-зіркові. Окремо існує багато приватних номерів, які також доступні.
Санаторій[ред. | ред. код]
У місті є великий санаторій — спеціалізована лікарня для реабілітації, яка має надзвичайно високу відвідуваність протягом усього року. Санданський — найкращий визнаний природний санаторій в Європі для лікування респіраторних захворювань. Лікуються також алергічні, неврологічні захворювання та захворювання опорно-рухового апарату.[21]
Основні лікувальні фактори:
- перехідно-континентальний клімат із середземноморським впливом (середньорічна температура повітря 14,7 °С);
- гіпертермальна мінеральна вода, яка представляє собою гідрокарбонати, силікати, сульфат-натрієві і фтористі сполуки;
- ліманська лікувальна грязь, рапа (вода озера) і луги з озера Поморіє.
Санаторій має дві бази:
- База № 1 для дорослих із загальною місткістю 260 ліжок у 116 номерах з ванними кімнатами: 6 номерів люкс та 15 двомісних номерів — відремонтовані з телевізором і холодильником; 17 двомісних номерів з телевізором і холодильником; 50 двомісних номерів; 28 тримісних номерів.
- База № 2 для дітей має 180 ліжок у двомісних номерах, чотиримісних номерах і 3 люксах з ванною та телевізором.[22][23][24]
У 2010 році місто Санданський виграв конкурси «Відмінне туристичне місце Болгарії» та «Спа-центр Болгарії». Також у 2010 році в місті було відкрито інформаційний туристичний центр, що належить муніципалітету, розташований у центрі міста поруч з будівлею ГУМ, де розміщувалася «Асоціація готельєрів, рестораторів та туроператорів».
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Туристичні пам'ятки та визначні об'экти Санданського та його околиць, які можна відвідати:
- Ранньохристиянська базиліка IV—VI століття і античний комплекс
- Міський парк
- Санданський монастир "Св. Козма і Дамян "
- Пам'ятник Спартаку
- Національний парк Пірін
- Мелніцькі скельні піраміди
- Мелник і Кордопулова хата
- Роженський монастир
- Рупіте
- Феномен «Преподібна Стойна» і церква «Св. Георгій» в селі Златолист, на машині, в 4 км від села Катунці і від головної дороги до міста Гоце Делчев. Біля Златоліста є пряма стежка з Мелника. Відстань — 3 км.
В кінці головної та пішохідної вулиці «Македонія» починається міський парк. Це єдиний в Болгарії парк з піщаними алеями і разом з Варненським «Морським садом» є найбільшим міським парком в Болгарії. Є багато нових лавок з дитячими майданчиками з гойдалками, гірками та драбинками. У парку розташований літній театр, де щороку проходить фестиваль оригінальної македонської пісні «Пірін Фолк», а також Балканський молодіжний фестиваль «Молодь на Балканах». Є також міський стадіон «Спартак», а також два пляжі з басейнами в місті. Над містом знаходиться колишня резиденція Тодора Живкова, нині готель «Светі Врач». Навколо нього розташований величезний і красивий парк з мальовничим озером з лебедями. У парку резиденції також можна побачити дуже рідкісні види рослин. На горі Пірин, приблизно в 12 км від Санданського, знаходиться мальовничий водоспад «Попина лика» з водоспадом понад 15 м. В околицях міста розташовані найменше болгарське місто Мелник, а також знамениті «Мелницькі піраміди». Від самого міста починається прекрасна гора Пірин, яка також є національним парком Пірин.
Релігія[ред. | ред. код]
У місті є 4 церкви. Найбільша з них — «Св. Георгій», мініатюрна копія собору Олександра Невського в Софії. Найдавнішою церквою є церква «Св. Козьма і Даміан», побудована в 1861 році, яка була відремонтована і має відновлену дзвіницю. Є ще одна стара православна церква в місті. Біля санаторію розташований монастир «Св. Св. Козьми і Даміана» (1928), що знаходиться в мальовничому місці і там щороку в перший четвер після Великодня організовується свято міста. Біля міста знаходиться Роженський монастир.
Культура[ред. | ред. код]
.jpg)
- Археологічний музей
Музейна робота в місті Санданський розпочалася з заснування Археологічного товариства «Струма» в 1936 р. і музейної колекції, яка в той час перебувала в Першому основному училищі в Санданський.
З моменту свого створення в 1960 році систематичні археологічні розкопки та відкриття ранньохристиянських будівель і базилік в межах стародавнього міста під сучасним містом Санданський, розвивається новий етап у розвитку археології в місті, а також у розвитку музейної роботи, пов'язаної із збереженням багатої культурної та історичної спадщини. Основою для будівництва сьогоднішнього Археологічного музею м. Санданський стають залишки ранньої християнської базиліки єпископа Іоанна.
Музей розташований у базиліці і є одним з небагатьох у країні, побудованому таким чином. Приводом для його відкриття стала IV археологічна конференція в Благоєвграді в 1970 році. Археологічний музей забезпечує археологічні дослідження в місті Санданський та муніципалітеті. У період між 1960 і 1980 рр. вивчалася базиліка єпископа Іоанна, ранньохристиянський комплекс, Гімназіум, ранньохристиянський некрополь, терми і житлові будинки.
Археологічний музей має багатий архів, де зберігаються знахідки, повна документація і фотоматеріал, що описує виявлені об'єкти. Музей має багату колекцію надгробків, монет, написів, антикварних посудин, предметів побуту та прикрас різних історичних періодів. Одним з найцікавіших об'єктів, знайдених останніми роками, є єпископський комплекс, розташований за будівлею старої ратуші, включаючий єпископську базиліку, баптистерій, атріум з колонадою, приміщення та будівлі, які досі вивчаються. Команда музею бере активну участь у конференціях та наукових сесіях, де пропагує багату античну спадщину Санданського та регіону. Розробляються проекти з освітнім та культурним досвідом.
- Громадський центр «Отець Паїсій»
- Міська бібліотека
Фестиваль пісні «Пірин фолк» проходить в Санданському. Він збирає туристів з усієї Болгарії та сусідніх країн. У місті також проходить міжнародний "Балканський молодіжний фестиваль «BYF».
Освіта[ред. | ред. код]
- Сільськогосподарська професійна вища школа «Климент Тімірязєв»[25];
- Вища школа «Яне Санданський»[26];
- Професійно-технічне училище;
- Мовна школа «Alexander»;
- Спортивна школа[27];
- Вечірня школа
- I початкова школа «Климент Охридський»;
- Друга початкова школа «Христо Смирненський»[28];
- Третя початкова школа «Христо Ботев»[29];
- IV Початкова школа «Св. Козьма і Даміан»;
Кухня[ред. | ред. код]
Популярна страва для цього району сарма в листі винограду. Солодощі із зелених і зрілих інжирів також сприяють популяризації міста Санданський та його околиці.
Відомі люди[ред. | ред. код]
У місті народилися:
- Атанас Чіпілов — болгарський футболіст, гравець Динамо-2, Київ
- Ратко Янев — македонський фізик-ядерник, член Македонської академії наук і мистецтв
Галерея[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Sandanski", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q8703099/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- ↑ а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Сандански, общ. Сандански, обл. Благоевград (болгарською) . Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
- ↑ Димитров, Димитър (2013). Християнските храмове по българските земи I-IX век. София: Фондация „Покров Богородичен“. с. 168—172. ISBN 978-954-2972-17-4.
- ↑ Викторъ Григоровичъ. „Очеркъ путешествія по Европейской Турціи“. Москва, 1877.
- ↑ «Македонія і область Одрин. Статистика населення з 1873 року „Македонський науково-дослідний інститут, Софія, 1995, с.
- ↑ а б Стрезов, Георги.
- ↑ Канчов, Василь. Македонія. Етнографія та статистика. Софія, 1900, с.
- ↑ Канчов, Василь. Македонія. Етнографія і статистика, Софія, 1900, с.
- ↑ DMBrancoff.
- ↑ «Македонсько-Адріанопольський корпус 1912—1913», Головне управління архівів, 2006, с.876.
- ↑ Фонд Карнегі за міжнародний мир. «Доповідь Міжнародної комісії з розслідування причин та поведінки Балканських воєн», Софія 1995 року, стор 298.
- ↑ Історія міста Санданського. Софія, СК Синева, 2007, с.167.
- ↑ Шаблон:ЕПК
- ↑ Історія міста Санданського. Софія, СК Синева, 2007, с.177.
- ↑ "Драма в св. Vrach ". — В: «Македонія», випуск 33, 17 вересня 1997 року. Архів оригіналу за 26 жовтня 2009. Процитовано 26 жовтня 2009.
- ↑ Методиев, Момчил (2008). Машина за легитимност. Ролята на Държавна сигурност в комунистическата държава. София: Институт за изучаване на близкото минало; Институт Отворено общество. с. 29. ISBN 978-954-28-0237-2.
- ↑ Указ № 795 від 26 вересня 1949 р. SG. шт. 224 від 28 вересня 1949 року
- ↑ Санданський, med-spa.kitt.bg
- ↑ Сандански — Унікальний досвід біля підніжжя Піріна, «Спеціалізовані лікарні для реабілітації — Національний комплекс» ЄАД.
- ↑ Комплексна вартість одноденного перебування хворого в стаціонарі у філіях ДП «ШР-НК» — 2018, «Спеціалізована реабілітаційна лікарня — Національний комплекс» ЄАД.
- ↑ Спеціалізована лікарня реабілітації — Національний комплекс ЄАД — Відділення Санданського, bgglobe.net.
- ↑ Офіційний сайт сільськогосподарської професійної школи "Кл.
- ↑ Офіційний сайт середньої школи Яне Санданського. Архів оригіналу за 8 лютого 2014. Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Офіційний сайт спортивної школи
- ↑ Офіційний сайт Другої початкової школи «Христо Смирненські». Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 3 березня 2019.
- ↑ Офіційний сайт початкової школи «Христо Ботев III»
| ||||||||||||||||
| |||||||
