Сандуляк Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сандуляк Іван
Народився 1848
Снятинський район, Івано-Франківська область
Помер 1926
Діяльність політик
Посада посол до Галицького сейму[d]
Партія Українська радикальна партія

Іва́н Сандуля́к (також Сандуляк-Лукинів, Сандуляк-Лукич; 1848, с. Карлів Снятинського повіту, Галичина — 1926) — український громадський діяч, селянин за родом занять, радикал, посол до Галицького крайового сейму 1908—1913.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в бідній сім'ї.[1] У 1874 році в рідному селі заснував «Братство тверезости». Разом із Кирилом Трильовським і М. Кейваном був серед засновників першої на Покутті читальні «Просвіти». Один із співзасновників Української радикальної партії. Приятелював з Іваном Франком і Михайлом Павликом. Іван Франко кілька разів відвідував Сандуляка, присвятив йому оповідання «Історія хлопського кожуха» та «Сім казок». Допомагав Кирилові Трильовському при заснуванні «Січей» на Покутті, у Карлові став першим кошовим «Січі». В 1908 р. став послом до Галицького крайового сейму. Після проголошення у 1918 р. ЗУНР був делегатом парламенту ЗУНР.

Описав своє село в газеті «Батьківщина». Регулярно дописував до «Громадського голосу» (Львів). Автор радикальних колядок, які залюбки співало покутське селянство.

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Село Карлів колись і тепер.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]