Санкт-Петербурзький державний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Санкт-Петербурзький державний університет
СПбДУ (рос. СПбГУ)
Санкт-Петербурзький державний університет
Будівля 12 Колегій
Головний історичний корпус університету «Будівля 12 Колегій»
Оригінальна назва рос. Санкт-Петербургский государственный университет
Заснований 28 січня 1724
Ректор Кропачов Микола Михайлович
Адреса Росія Росія 199034 Санкт-Петербург, Університетська набережна, 7-9
Сайт www.спбгу.рф

Санкт-Петербу́рзький держа́вний університе́т (рос. Санкт-Петербургский государственный университет) — один із найбільших і найстаріших університетів Росії, заснований в 1724 році. Станом на 2010 в університеті вчаться більше 32 тисяч студентів, що навчаються по 323 спеціальностям на 20 факультетах, працюють майже 14 тисяч співробітників, близько 6 тисяч викладачів. До складу університетського навчально-наукового комплексу входить 19 спеціальних факультетів, 13 науково-дослідних інститутів, Канадський коледж, а також факультет військового навчання й загальуніверситетська кафедра фізичної культури й спорту.

У листопаді 2009 року президент РФ Дмитро Медведєв підписав закон про присвоєння університету особливого статусу. Зокрема, виш отримав право видавати дипломи власного зразка з офіційною символікою РФ.

Статистика[ред.ред. код]

У цей час в університеті навчається понад 20 тисяч студентів на очній формі навчання й близько 9 тисяч на очно- заочної й заочної.

У 2007 році було подано 13 773 заяви про прийняття, конкурс склав 2,3 людини на місце. На I курс зараховано 6015 студентів, з них 1063 — медалісти. 2666 першокурсників — жителі країн СНД.

За даними на 2004 рік викладацький склад нараховував 4055 людей, з них 714 професорів і 1240 доцентів.

Історія університету[ред.ред. код]

Зміна офіційних назв університету:

  1. З 1821 по 1914 р. він називався Санкт-петербурзький Імператорський університет;
  2. 1914 р. — лютий 1917 р. — Петроградський Імператорський університет;
  3. лютий 1917 р. — червень 1918 р. — Петроградський університет;
  4. червень 1918 р. — жовтень 1919 р. — Перший Петроградський університет;
  5. жовтень 1919 р. — січень 1921 р. — Петроградський університет;
  6. січень 1921 р. — січень 1924 р. — Петроградський державний університет;
  7. січень 1924 р. — квітень 1933 р. — Ленінградський державний університет
  8. квітень 1933 р. — жовтень 1937 р. — Ленінградський державний університет імені А. С. Бубнова;
  9. жовтень 1937 р. — лютий 1944 р. — Ленінградський державний університет;
  10. лютий 1944 р. — жовтень 1948 р. — Ленінградський ордена Леніна державний університет;
  11. жовтень 1948 р. — 1969 р. — Ленінградський ордена Леніна державний університет імені А. А. Жданова;
  12. 1969 р. — січень 1989 р. — Ленінградський ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державний університет імені А. А. Жданова
  13. січень 1989 р. — 1991 р. — Ленінградський ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державний університет;
  14. з 1991 р. — Санкт-петербурзький державний університет.

Ректори університету[ред.ред. код]

Примітка: з 1930 по 1939 роки посада мала офіційне найменування «Директор Ленінградського Державного Університету».

  1. Міллер Герхард Фрідріх (1747–1750)
  2. Крашенінніков Степан Петрович (1750–1755)
  3. Ломоносов Михайло Васильович (1758–1765)
  4. Балудянський Михайло Андрійович (1819–1821)
  5. Зябловський Євдоким Пилипович (1823–1825)
  6. Дегуров Антон Антонович (1825–1836)
  7. Шульгін Іван Петрович (1836–1840)
  8. Плетньов Петро Олександрович (1840–1861)
  9. Воскресенський Олександр Абрамович (1861–1863, 1865–1867)
  10. Ленц Емілій Християнович (1863–1865)
  11. Кесслер Карл Федорович (1867–1873)
  12. Редькін Петро Григорович (1873–1876)
  13. Бекетов Андрій Миколайович (1876–1883)
  14. Андрєєвський Іван Юхимович (1883–1887)
  15. Владиславлєв Михайло Іванович (1887–1890)
  16. Нікітін Петро Васильович (1890–1897)
  17. Сергеєвич Василь Іванович (1897–1899)
  18. Гольмстен Адольф Християнович (1899–1903)
  19. Жданов Олександр Маркелович (1903–1905)
  20. Боргман Іван Іванович (1905–1910)
  21. Грімм Давид Давидович (1910–1911)
  22. Грімм Ервін Давидович (1911–1918)
  23. Іванов Олександр Олександрович (1918–1919)
  24. Жебельов Сергій Олександрович (1919)
  25. Шимкевич Володимир Михайлович (1919–1922)
  26. Державін Микола Севастянович (1922–1925)
  27. Мінін Сергій Костянтинович (1925–1926) (як голова Організаційної комісії ЛДУ)
  28. Томашевський Всеволод Броніславович (1926–1927)
  29. Серебряков Михайло Васильович (1927–1930)
  30. Нікіч-Криличевскій Юрій Миколайович (1930–1932) (у званні директора)
  31. Сережников Віктор Костянтинович (1932–1933) (у званні директора)
  32. Лазуркін Михайло Семенович (1933–1937) (у званні директора)
  33. Лукашев Костянтин Гнатович (1938–1939) (у званні директора)
  34. Золотухін Петро Васильович (1939–1941)
  35. Вознесенський Олександр Олексійович (1941–1948)
  36. Домнін Микита Андрійович (1948–1950)
  37. Ільюшин Олексій Антонович (1950–1952)
  38. Александров Олександр Данилович (1952–1964)
  39. Кондратьєв Кирило Якович (1964–1970)
  40. Макаров Гліб Іванович (1970–1975)
  41. Алесковський Валентин Борисович (1975–1986)
  42. Меркур'єв Станіслав Петрович (1986–1993)
  43. Вербицька Людмила Олексіївна (1993–2008)
  44. Кропачов Микола Михайлович (2008 — до теперішнього часу).

Випускники[ред.ред. код]

Фізико-математичний факультет[ред.ред. код]

Історики[ред.ред. код]

Юристи[ред.ред. код]

Сходознавці[ред.ред. код]

Біологи[ред.ред. код]

Мистецтвознавці[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.