Санта-Марія-дей-Міраколі
| Санта-Марія-дей-Міраколі | |
|---|---|
|
| |
| 41°54′35″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д. / 41.90982000002777852° пн. ш. 12.47645000002777671° сх. д.Координати: 41°54′35″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д. / 41.90982000002777852° пн. ш. 12.47645000002777671° сх. д. | |
| Країна |
 Італія[1][2] |
| Розташування | Рим[2] |
| Тип | церква[1][2] |
| Стиль | бароко |
| Архітектор | Карло Райнальді |
| Засновник | Олександр VII |
| Дата заснування | 1675 |
  Санта-Марія-дей-Міраколі Санта-Марія-дей-Міраколі (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
.jpg)
(Вигляд на південь Санта-Марія-ін-Монтесанто, Санта-Марія-дей-Міраколі (з правої сторони) та обеліск)
Санта-Марія-дей-Міраколі (лат. Sanctae Mariae Miracolorum) — одна з двох відомих в Римі церков близнючок, побудованих поміж 1662 та 1679 роками на П'яцца-дель-Пополо. Архітекторами цих будівель, на заході від Via del Corso — Санта-Марія-дей-Міраколі і на сході Санта Марія ін Монтесанто були — Карло Райнальді, Карло Фонтана та Лоренцо Берніні. Припускається також урбаністичний вплив папи Олександра VII на облаштування цього архітектурного комплексу на П'яцца дель Пополо.
На противагу до Санта-Марія-ін-Монтесанто із її овальними обрисами, будівля Санта-Марія-дей-Міраколі є округлою з восьмикутним куполом та елегантною дзвіницею з 18 століття. Інтер'єр церкви прикрашений фресками Антоніо Раджу — учня Берніні. Скульптури кардиналів Бенедетто та Ґастальді зроблені Карло Фонтана, який також розробив інтер'єр. На високому вівтарі — чудотворний образ Богородиці, який і дав своє ім'я церкві. Також Їй і присвячена перша каплиця праворуч від вівтаря.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Herbert Rosendorfer Kirchenführer Rom. Edition Leipzig 1999, ISBN 3-361-00485-3, Ст. 171. (нім.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санта-Марія-дей-Міраколі |
- Галерея фотографій [Архівовано 26 січня 2011 у Wayback Machine.]
