Сантонський ярус
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 27 березня 2013.
Сантонський ярус, Сантон (рос. сантонский ярус, сантон,англ. Santonian, нім. Santon) — четвертий знизу ярус верхнього відділу крейдової системи. Від лат. Santonia — Сантонія, давньоримська назва історичної області Сентонж у Франції.
Сантонський ярус має маркуючий горизонт — «губковий шар» із залишками морських губок — гексатинеплід, наступна за ним — «смугаста серія» — чергування опок і кремнистих сірих глин. Загальна потужність — до 20-30 м.
Джерела [ред.]
- Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
Посилання [ред.]
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
| Крейда | |
|---|---|
| Рання | Пізня |
| Беріас | Валанжин | Готерів | Барем | Апт | Альб | Сеноман | Турон | Коньяк | Сантон | Кампан | Маастрихт |
