Санто-Домінго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Санто-Домінго
Santo Domingo
Колоніальна вуличка міста
Колоніальна вуличка міста
Герб Санто-Домінго
Герб
Координати: 18°30′ пн. ш. 69°59′ зх. д. / 18.500° пн. ш. 69.983° зх. д. / 18.500; -69.983
Країна Домініканська Республіка Домініканська Республіка
Провінція Національний Округ
Засноване 5 серпня 1496
Уряд
 - Мер Роберто Сальседо
Площа
 - Місто 104,44 км²
Населення (2006)
 - Місто 2 253 437
 - Густота 8747/км²
 - Агломерація 2 253 437
Веб-сайт: http://www.adn.gov.do/
Санто-Домінго (Домініканська Республіка)
Санто-Домінго
Санто-Домінго

Са́нто-Домі́нго (ісп. Santo Domingo або Santo Domingo de Guzmán) — столиця Домініканської Республіки, її культурний і економічний центр.

Природні умови[ред.ред. код]

Санто-Домінго знаходиться на півдні Домініканської Республіки, в південно-східній частині острова Гаїті. Місто займає ділянка рівнинного узбережжя Карибського моря. Клімат вологий, тропічний. Середньомісячна температура повітря коливається протягом року від +24 до +27 градусів. Середньорічний рівень опадів становить близько 1460 мм. Сезон проливних дощів продовжується з травня по листопад. У цей же період нерідкі ураганні вітри. У грудні — квітні опадів випадає досить мало. Природна рослинність досить мізерна і представлена в основному дрібнолиственими чагарниками, характерними для зони саван.

Населення, мова, віросповідання[ред.ред. код]

Чисельність населення Санто-Домінго становить більше 2 200 000 чоловік. Більше 70 % жителів міста — мулати, близько 10 % — негри, решта — європейці. Європейське походження має, як правило, велика частина представників вищих шарів суспільства. Державною мовою є іспанська. Серед віруючого населення столиці переважають католики (понад 95 %).

Історія розвитку міста[ред.ред. код]

Санто-Домінго був заснований в 1494 році братом знаменитого мореплавця Христофора Колумба, Бартоломео Колумбом, на березі ріки Осама. Спочатку місто отримало назву Нова Ізабелла, проте надалі було перейменоване на Санто-Домінго, що у перекладі з іспанської означає «Святе Воскресіння». Санто-Домінго є найстарішим постійним населеним пунктом Америки, заснованим європейцями. У XVI столітті це місто стало столицею всіх іспанських колоній Нового Світу, тут розміщувалася резиденція іспанського короля. Проте після того, як іспанці захопили Перу і Мексику, острівні колоніальні володіння, серед яких і Гаїті, втратили своє колишнє значення для колонізаторів. У XVIII столітті до порту Санто-Домінго стали завозити із Африки чорношкірих рабів, оскільки знову виникла потреба у робочій силі на плантаціях острова Гаїті.

1794 року, після повстання африканських невільників на Гаїті, вся територія острова опинилася в руках повстанців, і іспанцям довелося залишити Санто-Домінго. За угодою, підписаною в Базелі 1795 року, місто стало власністю Франції. 1801 року Санто-Домінго було захоплене озброєними загонами гаїтянських революціонерів, що виступали за незалежність острова від французів. 1803 року під тиском повсталого населення, що спочатку зазнало поразки, але продовжило боротьбу, французькі колонізатори були змушені залишити Гаїті. Після проголошення незалежності острова 1804 року іспанці все ж таки залишили за собою право володіння його східною частиною і міцно облаштувалися в Санто-Домінго.

1844 року Санто-Домінго набув статусу столиці Домініканської Республіки. Проте і після введення в країні республіканського правління у столиці та інших населених пунктах Гаїті періодично спалахували повстання, оскільки Іспанія не припиняла посягань на територію країни. 1916 року місто захопили війська США. Період окупації продовжувався до 1924 року, коли була прийнята нова Конституція Домініканської Республіки. У 19361961 роках Санто-Домінго мав назву Сьюдад-Трухильйо на честь президента Домініканської Республіки Р. Трухильйо, що став диктатором країни. 1930 року місто серйозно постраждало від сильного урагану, що впав на місто та його околиці. Протягом подальших десятиліть архітектурна зовнішність столиці була відновлена. У 1940—1950 роках економіка міста знаходилася на досить високому рівні, тут прокладалися нові дороги, крупні фінанси вкладалися в будівництво промислових підприємств, а також в розвиток систем охорони здоров'я і народної освіти.

У 1950-х роках серед населення Санто-Домінго стала наростати невдоволеність диктаторською політикою Р. Трухильо. У 1956, 1959, 1960 роках в місті ставалися масові збройні виступи проти представників правлячої верхівки. У 1965 році столицею оволоділи революційно настроєні війська повстанців, вони вимагали введення конституційного порядку в країні і позбавлення влади влади реакційної хунти, що заручилася підтримкою військ США, які були розташовані в Санто-Домінго. До кінця 1960-х в результаті врегулювання політичної ситуації в країні, промисловість столиці почала розвиватися ефективніше, але унаслідок інфляції і безробіття, рівень життя населення залишився ще досить низьким. В середині 1980-х в Санто-Домінго сталися масові суспільні безлади, викликані протестом місцевих жителів проти нестримного зростання цін і економічної політики корумпованих властей. У 1990-х центральним урядом була запропонована програма по боротьбі з корупцією і подоланню економічної кризи, реалізація якої мала велике значення і для господарського життя Санто-Домінго.

Культурне значення[ред.ред. код]

Собор Санта-Марія-ла-Менор

Архітектурні споруди в Санто-Домінго поєднують в собі елементи готичного, арабського і романського стилів, а також Ренесансу. У колоніальну епоху в місті були зведені фортеця Осама (перша в Західній півкулі, 1507 рік); башта Торі дель Оменахе (1507 рік); палац Каса дель Альміранте (1514 рік); замок Алькасар, побудований в 1514 році сином Христофора Колумба, Дієго; палац Каса де Енгомбе (1535 рік); католицький собор Санта-Марія-ла-Менор (1520 рік), в якому до 1922 року розміщувалася гробниця Христофора Колумба; а також церкви Сан-Ніколос і Сан-Франциско (XVI століття). З XVI століття Санто-Домінго забудовувався відповідно до регулярного плану. Міські стіни в Санто-Домінго зводилися більше півтора сторіч — з 1543 по 1702 рік. До архітектурних визначних пам'яток столиці відносяться також монастирі і госпіталі, що є невеликими кам'яними будівлями. На території міста збереглися залишки укріплень іспанських завойовників.

У 1913 році в Санто-Домінго було побудовано приміщення театру, а в 1943 році споруджений великий готель «Ярагуа».

Сучасні житлові і офісні будівлі, побудовані після руйнівного урагану 1930 року, збудовані, як правило, із залізобетонних блоків. У 1992 році в місті був споруджений маяк Колумба (він розташований на місці старовинного маяка, який був побудований ще в 1496 році). У цьому ж році тут розмістили гробницю з прахом Христофора Колумба, перенесену з собору Санта-Марія-ла-Менор. Санто-Домінго — перше університетське місто в Західній півкулі. У столиці знаходиться старіший в Америці університет Санто-Домінго, відкритий в 1538 році на базі духовної семінарії. Навчання в ньому студентів почалися в 1558 році за вказівкою короля Іспанії Филипа II. Спочатку університет був названий на честь Фоми Аквінського і знаходився під опікою домініканського монастиря. В університеті планувалося відкрити чотири факультети — медичний, юридичний, філософський і теологічний. Сюди почали приїжджати навіть іноземні студенти: з Панами, Куби, Мексики, Венесуели і інших країн. В наш час[Коли?] при університеті побудовано студентське містечко. У Санто-Домінго розташовані також Академія історії, Національна школа витончених мистецтв, Національна консерваторія. Найбільшими музейними установами міста є Національний музей і Національна галерея витончених мистецтв. Історичний центр міста внесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]