Сантьяго-дель-Естеро (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інші географічні об'єкти з назвою Сантьяго-дель-Естеро
Сантьяго-дель-Естеро
Santiago del Estero
Герб Прапор
Герб Сантьяго-дель-Естеро Прапор Сантьяго-дель-Естеро
Собор міста Сантьяго-дель-Естеро
Собор міста Сантьяго-дель-Естеро
Сантьяго-дель-Естеро
Сантьяго-дель-Естеро на мапі однойменної провінції
Сантьяго-дель-Естеро на мапі однойменної провінції
Основні дані
Країна Аргентина Аргентина
Регіон Bandera de la Provincia de Santiago del Estero.svg Сантьяго-дель-Естеро
Засноване 25 липня 1553 року
Перша згадка 17 березня 1554
Статус міста 1577
Населення 230 614 особи (перепис 2001)
Агломерація 327 974 особи
Площа міста 2116 км²
Поштові індекси G4200
Телефонний код +54 385
Географічні координати 27°47′04″ пд. ш. 64°16′01″ зх. д. / 27.78444° пд. ш. 64.26694° зх. д. / -27.78444; -64.26694Координати: 27°47′04″ пд. ш. 64°16′01″ зх. д. / 27.78444° пд. ш. 64.26694° зх. д. / -27.78444; -64.26694
Часовий пояс UTC-3
Висота над рівнем моря 182 м
Поділ міста 43 райони
Міська влада
Веб-сторінка www.SantiagoCiudad.gov.ar
Мер міста Уго Інфанте
Сантьяго-дель-Естеро (Аргентина)
Сантьяго-дель-Естеро
Сантьяго-дель-Естеро

Сантья́го-дель-Есте́ро (ісп. Santiago del Estero) — місто на півночі Аргентини, столиця провінції Сантьяго-дель-Естеро і центр її столичного департаменту. Населення міста становить 230 614 мешканців (перепис INDEC 2001 року), його площа — 2 116 км². Сантьяго-дель-Естеро розташоване на березі річки Ріо-Дульсе, за 1042 км на північний захід від Буенос-Айреса. Місто було засноване в 1553 році і є найстарішим в Аргентині поселенням, заснованим іспанцями, що все ще продовжує існувати, через що Сантьяго-дель-Естеро часто називають «Мати міст» (ісп. Madre de Ciudades).

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник Мануелю Бельграно у Сантьяго-дель-Естеро
Муніципалітет

До приходу європейців основним населенням цих місць були індіанці тонокоте і діаґіти.

24 червня 1550 року 102 іспанці під керівництвом Хуана Нуньєса де Пради за наказом короля заснували місто Дель-Барко (ісп. Del Barco — з Барко) у регіоні Тукуман. Це місто було першим заснованим серед міст Аргентини. Назва була дана на честь іспанського міста Ель-Барко-де-Авіла.

У липні 1552 року по багатьом причинам місто Дель-Барко-і-Нуево-Маестрасго-де-Сантьяго (ісп. Del Barco y Nuevo Maestrazgo de Santiago — місто з Барко і нова територія Святого Якова) було перенесене на правий берег річки Естеро (нині Дульсе).

У лютому 1553 року місто взяв Франсіско де Агірре, який відправив Нуньєса до Чилі. Захопивши місто, Агірре намагався домогтися переходу його і навколишніх земель під юрисдикцію Чилі. У грудні 1553 року Агірре змінив назву міста на Сантьяго-дель-Естеро-дель-Нуево-Маестрасго. 1570 року Франсіско Агірре було вислано з Тукуману. Нуньєсу де Прадо було наказано відновити честь міста, яке тепер офіційно залежало від віце-королівства Перу.

19 лютого 1577 року Сантьяго-дель-Естеро указом іспанського короля Філіпа II отримав статус міста. Його гербом було затверджено старовинний герб Іспанії. 22 травня того ж року місто отримало звання «Дуже Благородного» (ісп. Muy Noble), яке було винесено в девіз міста: «Дуже благородне місто Сантьяго-дель-Естеро» (ісп. Muy noble ciudad de Santiago del Estero)[1]

Місто перетворилося на центр Тукуману і у другій половині XVI ст. стало відправною точкою для колонізації Аргентини. Сантьяго-дель-Естеро залишався головним містом регіону до 1699 року, коли столицею Тукуману стала Сальта, а центром єпархії стала Кордова.

Населення міста підтримувало боротьбу за незалежність Аргентини, але не брало у ній участі. У 1815—1817 роках на території провінції Сантьяго-дель-Естеро діяло дві групи революціонерів: під керівництвом Хуана Франсіско Борхеса і Мануеля Белграно. Борхес намагався добитися незалежності Сантьяго-дель-Естеро, але отримав поразку і був розстріляний[2][3].

Залізнична станція

Сантьяго-дель-Естеро залишався у складі провінції Тукуман до 1820 року, коли була створена окрема провінція.

У 1870-х до міста було проведено залізницю.

1904 року у місті з'явився водопровід.

1926 року було збудовано міст, який поєднав Сантьяго-дель-Естеро з містом Ла-Банда.

1951 року почалася газифікація Сантьяго-дель-Естеро.

У 1960-х роках у місті з'явилося телебачення.

Економіка[ред.ред. код]

Основу економіки Сантьго-дель-Естеро складає обробна промисловість. Підприємства міста здебільшого належать до харчової, шкіряно-взуттєвої, металургійної, текстильної промисловості.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Сантьяго-дель-Естеро характеризується великою різноманітністю. Зазвичай сім місяців на рік (від середини осені до середини весни) погода у місті досить комфортна.

Зима продовжується з 21 червня по 21 вересня і характеризується майже повною відсутністю опадів. Температури дуже різняться у різні роки: бувають роки без зими (температура може сягати +40 °C) і, навпаки, із морозами до −10 °C по кілька місяців.

Весна триває з 21 вересня по 21 грудня і також є дуже сухим сезоном. Кінець весни — найжаркіша пора року у Сантьяго-дель-Естеро (максимум температури +46,4 °C). Протягом весни часті вітри з південного і північного сходу, які приносять велику кількість пилу.

Літо у місті дуже дощове та жарке. Абсолютний максимум температури +45,2 °C.

Осінь у Сантьяго-дель-Естеро найприємніша пора року, коли небо зазвичай вкрите хмарами, немає сильних дощів і вітрів.

Клімат Сантьяго-дель-Естеро
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній
максимум, °C
33,9 32,6 30,1 26,1 23,2 19,7 20,5 24,0 26,0 30,7 31,7 33,8
Середня
температура, °C
26,9 25,7 23,6 20,0 16,3 12,3 12,4 15,4 18,1 22,7 24,6 26,7
Середній
мінімум, °C
20,4 19,9 18,0 14,6 10,5 6,3 5,6 7,6 10,0 15,0 17,6 20,1
Норма
опадів, мм
136.3 80.8 78.2 33.5 18.3 6.6 5.6 2.4 13.6 34.2 63.7 120.1
Джерело: http://www.smn.gov.ar/?mod=clima&id=30&provincia=Santiago%20del%20Estero&ciudad=Santiago%20del%20Estero

Освіта[ред.ред. код]

У місті Сантьяго-дель-Естеро знаходиться достатня кількість освітніх закладів усіх рівнів, зокрема два університети:

Спорт[ред.ред. код]

У місті Сантьяго-дель-Естеро є такі спортивні клуби:

Туризм[ред.ред. код]

Площа Свободи
Культурний комплекс

Сантьяго-дель-Естеро користується популярністю у туристів через свою довгу історію.

Музеї міста:

  • Історичний (ісп. Museo Histórico "Dr Orestes Di Lullo")
  • Образотворчих мистецтв (ісп. Museo de Bellas Artes "Ramón Gómez Cornet")
  • Антропологічних і природничих наук (ісп. Museo de Ciencias Antropológicas y Naturales "Emilio y Duncan Wagner")

Найвідоміші церкви міста:

  • Кафедральний собор (ісп. Iglesia Catedral) — перша церква на цьому місці була збудована 1565 року, пізніше п'ять разів перебудовувалася. Сучасна будівля споруджена 13 січня 1877 року і визнана історичною пам'яткою.
  • Ла Мерсед (ісп. La Merced) — зведена 1853 року і визнана історичною пам'яткою.
  • Святого Франциска (ісп. San Francsico) — була збудована 1567 року і чотири рази перебудовувалася. Сучасна будівля споруджена 1895 року і визнана історичною пам'яткою.
  • Санто Домінго (ісп. Santo Domingo) — будівля 1881 року, зведена на місці старішого храму

Міста-побратими[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]