Готська церква святої Агати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Готська церква святої Агати

41°53′47″ пн. ш. 12°29′21″ сх. д. / 41.89641000002777815° пн. ш. 12.48928000002777949° сх. д. / 41.89641000002777815; 12.48928000002777949Координати: 41°53′47″ пн. ш. 12°29′21″ сх. д. / 41.89641000002777815° пн. ш. 12.48928000002777949° сх. д. / 41.89641000002777815; 12.48928000002777949
Країна  Італія[1]
Розташування Рим[1]
Тип церква[1]
Стиль бароко
Дата заснування 5 століття

Готська церква святої Агати. Карта розташування: Італія
Готська церква святої Агати
Готська церква святої Агати
Готська церква святої Агати (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Го́тська це́рква свято́ї Ага́ти (лат. Ecclesia Sanctae Agathae Gothorum[2], італ. Chiesa di Sant'Agata dei Goti) — католицька церква в Італії, в Римі. Споруджена в IV столітті на пагорбі Вімінал у Римі. Згодом передана Ріцімером готам-аріанам. Переосвячена папою Григорієм I на честь мучениці святої Агати. Також — Го́тська церква (лат. Ecclesia Gothorum)[3], Це́рква свято́ї Ага́ти в Субурі (лат. Ecclesia Sanctae Agathae in Suburra).

Історія[ред. | ред. код]

Церква під назвою Sant'Agata in Capite Subura була побудована в IV столітті та називалась за районом перебування в Римі — Субура.

У V столітті за часів Magister militum Рима — Ріцімера, служила готам, прихильникам аріанства.

Папа Григорій I освятив церкву заново за католицьким обрядом у 592 році, однак назва готська збереглася. У XVII столітті церква перебудована в стилі бароко. На сьогодні збереглися античні гранітні колони у внутрішньому дворику, мозаїчна підлога (у стилі косматеско, XII–XIII ст.) та мармуровий вівтар.

Фасад церкви роботи Франческо Феррарі (1729), та романська кампаніла збереглася з XII століття.

Галерея[ред. | ред. код]

Титулярна діаконія[ред. | ред. код]

Готська церква святої Агати є титулярною дияконією; кардиналом-дияконом з титулом Сант Агата деї Готі, з 20 листопада 2010 року є американський кардинал Реймонд Лео Берк.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в dati.beniculturali.it — 2014.
  2. Bullarii Romani Continuatio. 1852. p. 1773.
  3. Andrew Cain, ‎Noel Lenski. The Power of Religion in Late Antiquity. 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Claudio Rendina: „Le Chiese di Roma“, Newton & Compton Editori, Roma 2007. ISBN 978-88-541-0931-5
  • Anton Henze: „Kunstführer Rom“, Philipp Reclam GmbH, Stuttgart 1994, S. 240–241. ISBN 3-15-010402-5

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готська церква святої Агати