Сан-Міґель-де-Тукуман

Сан-Мігель-де-Тукуман; San Miguel de Tucumán
	Будинок уряду провінції Тукуман
	Розташування міста Тукуман на мапі провінції
Основні дані
Країна	Аргентина
Регіон	провінція Тукуман
Засноване	31 травня 1565
Населення	527 607 осіб (перепис 2001)
Агломерація	736 018 осіб (перепис 2001)
Площа міста	91 км²
Густота населення	5799 осіб/км²
Поштові індекси	T4000 - T4003
Телефонний код	+54 381
Географічні координати	26°49′50″ пд. ш. 65°12′13″ зх. д. / 26.83056° пд. ш. 65.20361° зх. д.Координати: 26°49′50″ пд. ш. 65°12′13″ зх. д. / 26.83056° пд. ш. 65.20361° зх. д.
Часовий пояс	UTC-3
Висота над рівнем моря	431 м
Поділ міста	29 районів
Міська влада
Веб-сторінка	sanmigueldetucuman.gov.ar
Мер міста	Домінго Луїс Амая
	; Сан-Мігель-де-Тукуман

У Вікіпедії є статті про інші географічні об'єкти з назвою Тукуман

Сан-Міге́ль-де-Тукума́н (ісп. San Miguel de Tucumán), зазвичай скорочується до Тукуман (ісп. Tucumán) — столиця провінції Тукуман і найбільше місто північної Аргентини з населенням 526 тис. мешканців (2001) та населенням агломерації 806 тис., що робить її п'ятою за населенням в країні.

Історія [ред.]

Стара фотографія Тукумана

Місто під іменем Іватін (ісп. Ibatín) було засноване в 1565 році Дієго де Віярроелем, який подорожував на південь з Перу, та було переміщено на сучасне місце в 1685 році.

1687 року покровителькою Тукумана було названо Діву Ла Мерсед^[1].

24 вересня 1812 року біля міста Тукуман відбулася битва, перемога у якій військ Мануеля Белграно стала вирішальною у боротьбі за незалежність Аргентини. Того ж дня у місцевій церкві Діва Марія Ла Мерсед була названа покровителькою аргентинського війська.

9 липня 1816 року у Тукумані зібрався Конгрес, який проголосив Декларацію незалежності Аргентини від Іспанії й інших держав. З цієї дати починається відлік існування сучасної Аргентини.

1870 року до Тукумана була проведена залізниця.

Наприкінці XIX ст. до міста почали масово прибувати іммігранти з Іспанії, Італії, арабських країн, євреїв, завдяки чому на зміну колоніальна архітектура міста прийшли будівлі у стилі неокласицизму і еклектики.

У 1900-х роках у місті було розбито перший великий парк площею 400 га. 18 травня 1912 року у Тукумані було відкрито театр. До 1930 року населення Тукумана зросло у 2,5 рази. За наступні сорок років населення міста знову подвоїлося.

2000 року уряд Аргентини надав Тукуману статус історичного міста через його значну роль в історії країни.

Клімат [ред.]

Клімат міста субтропічний. Зими м'які. Снігопади нечасті — за всю історію від заснування міста сніг випадав лише тричі: 1920 року, 9 липня 2007 року і в липні 2010 року. Літа жаркі, але через висоту (місто знаходиться біля підніжжя Пампінських гір), річки Дульсе і часті вітри з Патагонії температури досить помірні. Весна і осінь теплі з середньою температурою 25 Cº і переважаючими вітрами з півдня.

Найбільше дощів буває влітку. Середня річна кількість опадів 800—1000 мм. Абсолютний максимум температур за період спостереження з 1961 по 1990 роки 42,1 °C, абсолютний мінімум −3 °C.

Клімат Тукумана
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Середній максимум, °C	31,3	30,2	27,7	24,4	21,2	18,2	19,1	22,5	24,5	29,0	29,6	30,6
Середня температура, °C	25,3	24,2	22,2	19,1	15,5	12,2	12,1	14,7	17,1	21,6	23,2	24,9
Середній мінімум, °C	20,2	19,2	18,0	15,1	11,0	7,6	6,8	8,6	10,6	15,1	17,5	19,4
Норма опадів, мм	196.2	158.1	161.0	67.2	14.7	14.0	11.4	12.4	13.3	47.8	69.8	200.4
Джерело: http://www.smn.gov.ar/?mod=clima&id=30&provincia=Tucum%E1n&ciudad=Tucum%E1n

Освіта [ред.]

У Тукумані знаходиться велика кількість навчальних закладів усіх рівнів. Серед вишів міста:

Національний університет Тукумана (ісп. Universidad Nacional de Tucumán) — четвертий найстаріший університет Аргентини (заснований 1914 року) і один із найпрестижніших. Налічує 60 514 студентів, 13 факультетів і 9 коледжів. У цьому університеті навчались: архітектор Сезар Пеллі і президент Гватемали Хуан Хосе Аревало.
Регіональне відділення державного Національного технологічного університету
Університет Святого Павла (ісп. Universidad de San Pablo)
Північний університет Томи Аквінського (ісп. Universidad del Norte Santo Tomás de Aquino) — приватний релігійний заклад

Транспорт [ред.]

Залізничний вокзал

Місто має такі шляхи сполучення:

міжнародний аеропорт Бенхамін Матьєнсо
залізниця Бартоломе Мітре
автошляхи

Міський транспорт представлений автобусами і таксі.

Туризм [ред.]

Площа Незалежності

Місто має довгу історію та визначну архітектуру, завдяки чому щороку приваблює багато туристів.

Однією з найвпізнаваніших архітектурних пам'яток міста Будинок Уряду, збудований наприкінці XIX ст. у стилі модернізм^[2].

У центрі міста знаходиться багато релігійних споруд, зокрема:

Кафедральний собор — будівля XIX ст. у колоніальному стилі
Церква Святого Франциска
Церква Сан-Роке
Базиліка Святого Причастя (ісп. Basílica del Santisimo Sacramento)
Базиліка Богоматері Ла Мерсед (ісп. Basílica de Nuestra Señora de La Merced)
Церква Діви Марії Лурдес (ісп. Iglesia Nuestra Señora de Lourdes) у неоготичному стилі.

Церква Діви Ла Мерсед
Кафедральний собор
Церква Св. Франциска

Будинок Незалежності у 1868

Історичною пам'яткою є Будинок Незалежності (ісп. Casa de la Independencia), де було проголошено незалежність Аргентини 9 липня 1816. Іншими історичними місцями є будинок, де народився Ніколас Авельянеда, поле битви при Тукумані та багато інших.

У Тукумані знаходиться кілька театрів і кінотеатрів, найвідомішим серед яких є Театр Сан-Мартін — будівля кінця XIX ст. у стилі неокласицизму.

У місті знаходяться такі музеї:

Археологічний музей
Будинок культури «Скульптура Лоли Мора»
Провінційний музей Образотворчих мистецтв Тімотео Наварро
Музей Фольклору^[3]
Музей релігійного мистецтва^[4]
Муніципальний музей Хуан Карлос Ірамайн (ісп. Museo Municipal Juan Carlos Iramain)

Серед парків міста слід відзначити Парк 9 липня, розташований на сході Тукумана, площею 400 га. Парк виконано у французькому стилі і прикрашено копіями класичних скульптур Belle Époque.