Сан-Мігель-де-Тукуман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сан-Мігель-де-Тукуман
San Miguel de Tucumán
Будинок уряду провінції Тукуман
Будинок уряду провінції Тукуман
Сан-Мігель-де-Тукуман
Розташування міста Тукуман на мапі провінції
Розташування міста Тукуман на мапі провінції
Основні дані

26°49′50″ пд. ш. 65°12′13″ зх. д. / 26.83056° пд. ш. 65.20361° зх. д. / -26.83056; -65.20361Координати: 26°49′50″ пд. ш. 65°12′13″ зх. д. / 26.83056° пд. ш. 65.20361° зх. д. / -26.83056; -65.20361

Країна Аргентина
Регіон провінція Тукуман
Засноване 31 травня 1565
Населення 527 607 осіб (перепис 2001)
Агломерація 736 018 осіб (перепис 2001)
Площа міста 91 км²
Густота населення 5799 осіб/км²
Поштові індекси T4000 - T4003
Телефонний код +54 381
Часовий пояс UTC-3
Висота над рівнем моря 431 м
Поділ міста 29 районів
Міська влада
Веб-сторінка sanmigueldetucuman.gov.ar
Мер міста Домінго Луїс Амая
Сан-Мігель-де-Тукуман (Аргентина)
Сан-Мігель-де-Тукуман
Сан-Мігель-де-Тукуман

Commons-logo.svg Сан-Мігель-де-Тукуман у Вікісховищі

Сан-Міге́ль-де-Тукума́н (ісп. San Miguel de Tucumán), зазвичай скорочується до Тукуман (ісп. Tucumán) — столиця провінції Тукуман і найбільше місто північної Аргентини з населенням 526 тис. мешканців (2001) та населенням агломерації 806 тис., що робить її п'ятою за населенням в країні.

Історія[ред.ред. код]

Стара фотографія Тукумана

Місто під іменем Іватін (ісп. Ibatín) було засноване в 1565 році Дієго де Віярроелем, який подорожував на південь з Перу, та було переміщено на сучасне місце в 1685 році.

1687 року покровителькою Тукумана було названо Діву Ла Мерсед[1].

24 вересня 1812 року біля міста Тукуман відбулася битва, перемога у якій військ Мануеля Белграно стала вирішальною у боротьбі за незалежність Аргентини. Того ж дня у місцевій церкві Діва Марія Ла Мерсед була названа покровителькою аргентинського війська.

9 липня 1816 року у Тукумані зібрався Конгрес, який проголосив Декларацію незалежності Аргентини від Іспанії й інших держав. З цієї дати починається відлік існування сучасної Аргентини.

1870 року до Тукумана була проведена залізниця.

Наприкінці XIX ст. до міста почали масово прибувати іммігранти з Іспанії, Італії, арабських країн, євреїв, завдяки чому на зміну колоніальна архітектура міста прийшли будівлі у стилі неокласицизму і еклектики.

У 1900-х роках у місті було розбито перший великий парк площею 400 га. 18 травня 1912 року у Тукумані було відкрито театр. До 1930 року населення Тукумана зросло у 2,5 рази. За наступні сорок років населення міста знову подвоїлося.

2000 року уряд Аргентини надав Тукуману статус історичного міста через його значну роль в історії країни.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат міста субтропічний. Зими м'які. Снігопади нечасті — за всю історію від заснування міста сніг випадав лише тричі: 1920 року, 9 липня 2007 року і в липні 2010 року. Літа жаркі, але через висоту (місто знаходиться біля підніжжя Пампінських гір), річки Дульсе і часті вітри з Патагонії температури досить помірні. Весна і осінь теплі з середньою температурою 25 Cº і переважаючими вітрами з півдня.

Найбільше дощів буває влітку. Середня річна кількість опадів 800—1000 мм. Абсолютний максимум температур за період спостереження з 1961 по 1990 роки 42,1 °C, абсолютний мінімум −3 °C.

Клімат Тукумана
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній
максимум, °C
31,3 30,2 27,7 24,4 21,2 18,2 19,1 22,5 24,5 29,0 29,6 30,6
Середня
температура, °C
25,3 24,2 22,2 19,1 15,5 12,2 12,1 14,7 17,1 21,6 23,2 24,9
Середній
мінімум, °C
20,2 19,2 18,0 15,1 11,0 7,6 6,8 8,6 10,6 15,1 17,5 19,4
Норма
опадів, мм
196.2 158.1 161.0 67.2 14.7 14.0 11.4 12.4 13.3 47.8 69.8 200.4
Джерело: http://www.smn.gov.ar/?mod=clima&id=30&provincia=Tucum%E1n&ciudad=Tucum%E1n

Освіта[ред.ред. код]

У Тукумані знаходиться велика кількість навчальних закладів усіх рівнів. Серед вишів міста:

Транспорт[ред.ред. код]

Залізничний вокзал

Місто має такі шляхи сполучення:

Міський транспорт представлений автобусами і таксі.

Туризм[ред.ред. код]

Площа Незалежності

Місто має довгу історію та визначну архітектуру, завдяки чому щороку приваблює багато туристів.

Однією з найвпізнаваніших архітектурних пам'яток міста Будинок Уряду, збудований наприкінці XIX ст. у стилі модернізм[2].

У центрі міста знаходиться багато релігійних споруд, зокрема:

  • Кафедральний собор — будівля XIX ст. у колоніальному стилі
  • Церква Святого Франциска
  • Церква Сан-Роке
  • Базиліка Святого Причастя (ісп. Basílica del Santisimo Sacramento)
  • Базиліка Богоматері Ла Мерсед (ісп. Basílica de Nuestra Señora de La Merced)
  • Церква Діви Марії Лурдес (ісп. Iglesia Nuestra Señora de Lourdes) у неоготичному стилі.
Будинок Незалежності у 1868

Історичною пам'яткою є Будинок Незалежності (ісп. Casa de la Independencia), де було проголошено незалежність Аргентини 9 липня 1816. Іншими історичними місцями є будинок, де народився Ніколас Авельянеда, поле битви при Тукумані та багато інших.

У Тукумані знаходиться кілька театрів і кінотеатрів, найвідомішим серед яких є Театр Сан-Мартін — будівля кінця XIX ст. у стилі неокласицизму.

У місті знаходяться такі музеї:

  • Археологічний музей
  • Будинок культури «Скульптура Лоли Мора»
  • Провінційний музей Образотворчих мистецтв Тімотео Наварро
  • Музей Фольклору[3]
  • Музей релігійного мистецтва[4]
  • Муніципальний музей Хуан Карлос Ірамайн (ісп. Museo Municipal Juan Carlos Iramain)

Серед парків міста слід відзначити Парк 9 липня, розташований на сході Тукумана, площею 400 га. Парк виконано у французькому стилі і прикрашено копіями класичних скульптур Belle Époque.

Видатні особи[ред.ред. код]

Вулиця Тукумана

У Тукумані народилися такі відомі люди:

Міста-побратими[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]