Сарагоса
| Сарагоса Zaragoza |
|||
|---|---|---|---|
|
|
|||
| Країна | |||
| Автономна спільнота | Арагон | ||
| Провінція | Сарагоса | ||
| Комарка | Сарагоса | ||
| Код INE | 50297 | ||
| Поштові індекси | 50001 - 50020 | ||
| Координати | 41°39′00″N 0°52′59″W / 41.65° пн. ш. 0.883° зх. д.Координати: 41°39′00″N 0°52′59″W / 41.65° пн. ш. 0.883° зх. д. | ||
| Висота | 199 м.н.р.м. | ||
| Площа | 973,78 км² | ||
| Населення | 675 121 (2010) | ||
| Густота | 693,3 ос./км² | ||
| Розташування | |||
| Влада | |||
| Мер | Хуан Альберто Бельйоч | ||
| Офіційна сторінка | |||
Сарагоса (ісп. Zaragoza) — місто на північному сході Іспанії, в автономній області Арагон, столиця провінції Сарагоса.
Зміст |
Географічне розташування та клімат[ред.]
Розташована на річці Ебро.Через місто течуть ще річки Уерва та Гальєго, що впадають в Ербо. В доісторичні часи тут було море. Тому місто розташоване на пласкій долині з стародавніми осадковими породами - пісковику та вапняку. Найбільш висока частина міста - на півдні.
Сарагоса розташована в зоні напівпосушливого, континентального, середземноморського клімату. Взимку та навесні віє холодний північний вітер. Зима досить холодна, з морозами та туманами. Але для посушливої Сарагоси це важливий період накопичення вологи, найбільші річні опади бувають саме взимку та навесні. Літо - спекотне і сухе, +35 градусів і вище, нерідко до +40. Температура влітку в липні 2009 року сягала +43,1 за Цельсієм.
Історія[ред.]
Сарагоса заснована римлянами у 24 р. до н. е. під ім'ям Колонія Цезараугуста. Місто як Сальдувія згадав в своїх творах Пліній Старший.
У 5 столітті н.е. місто захопили вестготи. У 714 р. місто відвоювали сарацини і воно стало важливим осередком мусульманської цивілізації на Іберійському півострові. Маври додали до старого римського центу ще два райони - мусульманський (мосарабський ) та Єврейський квартал.
Об'єднане військо Альфонсо І Арагонського у 1118 р. разом з військовими Кастілії відвоювали місто у маврів та зробили його столицею Арагону. Маврів силомиць переселили з міста в передмістя, де вони створили своє поселення.
Мавританська архітектура міста була пошкоджена та перебудована відносно мало. Фортеця та палац Альхаферія ( 11 століття )увійшли в трійцю найкраще збережених та реставрованих зразків мавританської архітектури в сучасній Іспанії.
Музеєфіковані залишки римського театру[ред.]
Фортеця і палац Альхаферія[ред.]
Династичний шлюб між Фернандо ІІ Агагонським та Ізабелою Кастільською став важливим кроком об'єднання Іспанських князівств та створення централізованої держави. За часів Фернандо ІІ Агагонського в Сарагосі засновано університет та побудовано Рибний ринок. Важливою подією стало убивство інквізитора Педро Арбуеса. Два молодика помстилися тому за своїх закатованих родичів. Католицька церква відповіла убивством молодиків та створенням інквізиції у 1485 р. Убивство інквізитора відтворив на своїй картині художник Бартоломео Естебан Мурільйо.
За часів Католицьких королів відбулося ще дві важливі події - вони надали гроші на експедицію Христофора Колумба у Індію( але була відкрита Америка ) та насиллям з Іспанії вигнали євреїв у 1492 р. Вигнання єреїв значно підірвало економіку міста. У 1609 р. церква спровокувала нове масове вигнання та виселення з країни маврів, що підсилило економчну кризу країни.
Важливим етапом в історії міста стало 19 століття. В роки війни за незалежність ( 1808-1814 ) Іспанії від Наполеона Бонапарта Сарагоса стала містом героїчного спротиву французьким загарбникам і була захоплена лише після другої блокади. Уроджинець міста Франсіско Гойя створив серію офортів, присвячених героїчним захисникам міста та трагічним подіям війни.
Сарагоса сильно потерпала від епідемій у часи блокади та 1885 р., коли місто було спустошене після холери. Але з переходом на капіталістичний спосіб виробництва місто пройшло етап індустріалізації. Місто швидко розбудовувалось і в кінці 20 століття було п'ятим за кількістю мешканців в Іспанії.
У 2008 році у місті проходила міжнародна виставка Expo 2008. На 2014 рік планується Міжнародна виставка садівництва. Сарагоса подала заяву на право бути на один рік Культурною столицею Європи.
Визначні пам'ятки[ред.]
Середньовічна архітектура Сарагоси (з візерунчатою цегельною кладкою, декоративними куполами, облицюванням різнокольоровими кахлями) багато зберегла з часів мавританського панування.
Серед визначних пам'яток є:
Музеї міста[ред.]
- Музей римського театру
- Музей міста Сарагоса
- Палеонтологічний музей
- Музей гобеленів Ла Сео в різниці катедрального собору Сан-Сальвадор ( де також експонують ювелірні вироби, костюми та картини, скульптуру ).
- Музей скульптора Пабло Серрано
- Етнографічний музей
- Музей кераміки
- Музей річкового порту
Економіка[ред.]
Сарагоса — великий транспортний вузол. Розвинені машинобудування, харчова, хімічна, текстильна, деревообробна та пробкова, паперова, шкіряна промисловість.
Сучасна забудова в Сарагосі[ред.]
Адміністративний поділ[ред.]
На території муніципалітету Сарагоса розташовані такі населені пункти: (дані про населення за 2010 рік)[1]
- Альфосеа: 180 осіб
- Картуха-Баха: 2170 осіб
- Касетас: 7298 осіб
- Гаррапінільйос: 4979 осіб
- Хусліболь: 1336 осіб
- Монтаньяна: 3308 осіб
- Монсальбарба: 1882 особи
- Мовера: 2954 особи
- Пеньяфлор: 1093 особи
- Сан-Хуан-де-Мосарріфар: 2268 осіб
- Торресілья-де-Вальмадрід: 24 особи
- Вента-дель-Олівар: 989 осіб
- Вільяррапа: 154 особи
- Сарагоса: 645899 осіб
- Сан-Грегоріо: 587 осіб
Демографія[ред.]
Динаміка населення (INE[2][3] ):

Див. також[ред.]
- Мистецтво Іспанії
- Інквізиція
- Христофор Колумб
- Франсіско Гойя
- Лихоліття війни
- Музей гобеленів Ла Сео
- 2189 Сарагоса[4]
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Сарагоса |
Примітки[ред.]
- ↑ «Nomenclátor. Relación de unidades poblacionales» (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 2011-02-18.
- ↑ «Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos.» (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 2011-02-18.
- ↑ «Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año.» (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 2011-02-18.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
