Сарагоса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сарагоса
Zaragoza
Zaragoza shel.JPG
Zaragoza (ciudad).svg Escudo de Zaragoza.svg
Країна Іспанія Іспанія
Автономна спільнота Арагон 
Провінція Сарагоса 
Комарка Сарагоса
Код INE 50297
Поштові індекси 50001 - 50020
Координати 41°39′00″N 0°52′59″W / 41.65° пн. ш. 0.883° зх. д. / 41.65; -0.883Координати: 41°39′00″N 0°52′59″W / 41.65° пн. ш. 0.883° зх. д. / 41.65; -0.883
Висота 199 м.н.р.м.
Площа 973,78 км²
Населення 675 121 (2010)
Густота 693,3 ос./км²
Розташування
Муніципалітет
EspañaLoc.svg
Влада
Мер Хуан Альберто Бельйоч
Офіційна сторінка 

Сарагоса (ісп. Zaragoza) — місто на північному сході Іспанії, в автономній області Арагон, столиця провінції Сарагоса.

Зміст

Географічне розташування та клімат[ред.]

Річка Ебро у Сарагосі

Розташована на річці Ебро.Через місто течуть ще річки Уерва та Гальєго, що впадають в Ербо. В доісторичні часи тут було море. Тому місто розташоване на пласкій долині з стародавніми осадковими породами - пісковику та вапняку. Найбільш висока частина міста - на півдні.

Сарагоса розташована в зоні напівпосушливого, континентального, середземноморського клімату. Взимку та навесні віє холодний північний вітер. Зима досить холодна, з морозами та туманами. Але для посушливої Сарагоси це важливий період накопичення вологи, найбільші річні опади бувають саме взимку та навесні. Літо - спекотне і сухе, +35 градусів і вище, нерідко до +40. Температура влітку в липні 2009 року сягала +43,1 за Цельсієм.


Історія[ред.]

Мапа залишків римського міста в Сарагосі

Сарагоса заснована римлянами у 24 р. до н. е. під ім'ям Колонія Цезараугуста. Місто як Сальдувія згадав в своїх творах Пліній Старший.

У 5 столітті н.е. місто захопили вестготи. У 714 р. місто відвоювали сарацини і воно стало важливим осередком мусульманської цивілізації на Іберійському півострові. Маври додали до старого римського центу ще два райони - мусульманський (мосарабський ) та Єврейський квартал.

Об'єднане військо Альфонсо І Арагонського у 1118 р. разом з військовими Кастілії відвоювали місто у маврів та зробили його столицею Арагону. Маврів силомиць переселили з міста в передмістя, де вони створили своє поселення.

Мавританська архітектура міста була пошкоджена та перебудована відносно мало. Фортеця та палац Альхаферія ( 11 століття )увійшли в трійцю найкраще збережених та реставрованих зразків мавританської архітектури в сучасній Іспанії.

Музеєфіковані залишки римського театру[ред.]

  • Vomitorio teatro romano de Cesaraugusta.jpg
  • Zaragoza -Teatro romano.jpg
  • Teatro Romano Cesaraugusta-vista desde arriba-3.jpg
  • Teatro Romano Cesaraugusta-1.jpg

Фортеця і палац Альхаферія[ред.]

  • Альхаферія вночі

  • Поземний план фортеці та палацу( темним позначені рови, мури та вежі)

  • Дворик Санта Ісабель після реставрації

  • Портал колишньої мечеті

Династичний шлюб між Фернандо ІІ Агагонським та Ізабелою Кастільською став важливим кроком об'єднання Іспанських князівств та створення централізованої держави. За часів Фернандо ІІ Агагонського в Сарагосі засновано університет та побудовано Рибний ринок. Важливою подією стало убивство інквізитора Педро Арбуеса. Два молодика помстилися тому за своїх закатованих родичів. Католицька церква відповіла убивством молодиків та створенням інквізиції у 1485 р. Убивство інквізитора відтворив на своїй картині художник Бартоломео Естебан Мурільйо.

За часів Католицьких королів відбулося ще дві важливі події - вони надали гроші на експедицію Христофора Колумба у Індію( але була відкрита Америка ) та насиллям з Іспанії вигнали євреїв у 1492 р. Вигнання єреїв значно підірвало економіку міста. У 1609 р. церква спровокувала нове масове вигнання та виселення з країни маврів, що підсилило економчну кризу країни.

Гойя, офорт «Яка мужність !», що увічнив мешканку Сарагоси Марію Агостіну, захисницю міста

Важливим етапом в історії міста стало 19 століття. В роки війни за незалежність ( 1808-1814 ) Іспанії від Наполеона Бонапарта Сарагоса стала містом героїчного спротиву французьким загарбникам і була захоплена лише після другої блокади. Уроджинець міста Франсіско Гойя створив серію офортів, присвячених героїчним захисникам міста та трагічним подіям війни.

Сарагоса сильно потерпала від епідемій у часи блокади та 1885 р., коли місто було спустошене після холери. Але з переходом на капіталістичний спосіб виробництва місто пройшло етап індустріалізації. Місто швидко розбудовувалось і в кінці 20 століття було п'ятим за кількістю мешканців в Іспанії.

У 2008 році у місті проходила міжнародна виставка Expo 2008. На 2014 рік планується Міжнародна виставка садівництва. Сарагоса подала заяву на право бути на один рік Культурною столицею Європи.

Визначні пам'ятки[ред.]

Церква Санта Ісабель де Португал

Середньовічна архітектура Сарагоси (з візерунчатою цегельною кладкою, декоративними куполами, облицюванням різнокольоровими кахлями) багато зберегла з часів мавританського панування.
Серед визначних пам'яток є:

Музеї міста[ред.]

Музей гобеленів Ла Сео. Собор Сан-Сальвадор.
  • Музей римського театру
  • Музей міста Сарагоса
  • Палеонтологічний музей
  • Музей гобеленів Ла Сео в різниці катедрального собору Сан-Сальвадор ( де також експонують ювелірні вироби, костюми та картини, скульптуру ).
  • Музей скульптора Пабло Серрано
  • Етнографічний музей
  • Музей кераміки
  • Музей річкового порту

Економіка[ред.]

Сарагоса — великий транспортний вузол. Розвинені машинобудування, харчова, хімічна, текстильна, деревообробна та пробкова, паперова, шкіряна промисловість.

Сучасна забудова в Сарагосі[ред.]

  • Музей Пабло Серрано

  • Виставковий павільйон Арагону, 2008р.

  • Центр міжнародної торгівлі в Сарагосі

  • Торре дель аква ( водонагнітна вежа ).

Адміністративний поділ[ред.]

На території муніципалітету Сарагоса розташовані такі населені пункти: (дані про населення за 2010 рік)[1]

  • Альфосеа: 180 осіб
  • Картуха-Баха: 2170 осіб
  • Касетас: 7298 осіб
  • Гаррапінільйос: 4979 осіб
  • Хусліболь: 1336 осіб
  • Монтаньяна: 3308 осіб
  • Монсальбарба: 1882 особи
  • Мовера: 2954 особи
  • Пеньяфлор: 1093 особи
  • Сан-Хуан-де-Мосарріфар: 2268 осіб
  • Торресілья-де-Вальмадрід: 24 особи
  • Вента-дель-Олівар: 989 осіб
  • Вільяррапа: 154 особи
  • Сарагоса: 645899 осіб
  • Сан-Грегоріо: 587 осіб

Демографія[ред.]

Динаміка населення (INE[2][3] ):


Див. також[ред.]

Посилання[ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Сарагоса

Примітки[ред.]

  1. ↑ «Nomenclátor. Relación de unidades poblacionales» (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 2011-02-18. 
  2. ↑ «Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos.» (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 2011-02-18. 
  3. ↑ «Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año.» (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 2011-02-18. 
  4. ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сарагоса&oldid=12190699